Під головуванням очільниці підкомітету з питань регуляторної політики Ганни Лічман 9 червня 2022 року у форматі відеоконференції відбулося засідання Робочої групи з вирішення проблемних питань у взаємовідносинах виробників, переробників, постачальників та суб’єктів реалізації сільськогосподарської продукції.
Темою засідання стало продовження обговорення строків розрахунків за договорами поставки сільськогосподарської продукції та інші умови договорів поставки, зокрема наявні законодавчі ініціативи щодо врегулювання строків розрахунків за поставлену продукцію: їх основні положення, відповідність із законодавством ЄС, мета законодавчого регулювання.
Присутній на засіданні перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Т.Висоцький висловив позицію щодо підтримки запровадження регулювання в частині строків розрахунків за поставлену продукцію та закріплення на рівні закону кращих міжнародних практик, зазначивши при цьому, що такі пропозиції базувалися на більш сильній довоєнній ринковій силі мереж в порівнянні з ритейлом. Водночас, на питання щодо підвищення ліквідності мереж за рахунок надання пільгових кредитів, Т.Висоцький зазначив, що наразі сприяти видачі кредитів для підприємств галузі ритейлу Міністерство не має можливості.
Разом з тим, у частині застосування європейської практики, представники галузі ритейлу наголосили, що на сьогодні на рівні ЄС є давно діюча Директива 2011/7, що передбачає, що строки розрахунків не можуть бути більшими за 60 днів, якщо інше не передбачено договором. Водночас, Директива 2019/633, на якій тією чи іншою мірою базуються наявні на сьогодні законодавчі ініціативи, лише нещодавно була імплементована, і звіт щодо ефекту запровадженого регулювання буде доступним лише у 2025 році – а тому до запропонованого нею регулювання варто ставитись з обережністю. До того ж переважна більшість законодавчих ініціатив, що пропонуються, не відповідають такій Директиві, що регулює правовідносини на усьому ланцюжку поставки сільськогосподарських та харчових продуктів.
Представники мереж також вкотре звернули увагу на стан галузі під час війни та виклики, що стоять перед підприємствами на шляху відновлення галузі. Так, протягом перших тижнів війни обсяг продукції, що постачався до магазинів впав на 40-50%, що призвело, разом із іншими факторами, до різкого зниженню обсягів оборотних коштів. Як наслідок, магазини не мали змогу виконувати свої зобов’язання перед постачальниками в частині строків оплат, особливо після запровадження 10-денного строку для розрахунку за соціально значущі товари – в результаті, за ці товари розрахунки здійснювались вчасно, а на інші товари не вистачало коштів.
Також представники галузі звернули увагу на неможливість запровадження універсального регулювання для товарів різного цінового сегменту, оскільки воно потенційно матиме зворотній ефект. Додатково представники ритейлу звернули увагу на регулярне підвищення закупівельних цін на соціально-значущі товари (10-12% щомісяця), у той час як ритейл має фіксовану торгівельну націнку, що призводить до неможливості зниження цін в рамках маркетингових акцій, а іноді навіть перешкоджає вчасному потраплянню товарів на полицю.
У свою чергу представники компаній-постачальників, присутні на заході, висловили свої думки щодо необхідності законодавчого регулювання. Так, одні наголощували на необхідності якнайшвидшого законодавчого врегулювання питань строків, інші здебільшого звертали увагу на необхідність запровадження відповідальності за порушення умов договору й саме за мирних умов, висловлюючи розуміння складного стану в якому під час воєнного стану знаходяться всі сторони продовольчого ланцюжку в Україні. Відповідно висловлювалися й думки щодо запровадження такої відповідальності вже після закінчення війни та відновлення галузі.
Слід відзначити, що попри різні позиції стосовно необхідності та обсягів регулювання правовідносин між постачальниками та торговими мережами усі сторони
єдині у позиції, що найбільш проблемним питанням сьогодення залишається необхідність відновлення ліквідності на всьому ланцюгу постачання, що може бути вирішено шляхом отримання кредитів торгівельними мережами, у разі, сприяння вирішенню цього питання на рівні відповідних органів державної влади.
За результатами обговорення, було вирішено, що асоціації виробників та переробників, які були відсутні на цьому засіданні через залученість у інших заходах, нададуть свої позиції щодо порядку денного у письмовому вигляді для подальшого розгляду та можливого врахування, а торгівельні мережі ініціюють в рамках роботи робочої групи зустрічі з постачальниками для ідентифікації конкретних проблемних питань у відносинах, та можливих шляхів їх вирішення, а також обговорення доцільності питання законодавчого регулювання відносин між постачальниками та ритейлом. З необхідністю встановлення більш конструктивного діалогу між сторонами наголосили в своїх виступах і представники Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Сторони також домовилися щодо звернення до органів державної влади стосовно нагальної необхідності відновлення ліквідності торгових мереж шляхом надання пільгових кредитів.