Комітет з
питань інтеграції України до ЄС на своєму засіданні заслухав звіти Уряду
України, Державної прикордонної служби, Державної митної служби, а також
міністерств про те, яких заходів вони вжили на виконання рекомендацій Комітету.
16 вересня 2021 року Комітет провів виїзне засідання на Закарпатті, під час
якого члени Комітету відвідали пункти пропуску на кордоні України із сусідніми
державами, щоб з’ясувати, які ключові та системні проблеми потребують втручання
Парламенту. За результатами виїзного засідання були ухвалені рекомендації
відповідальним органам влади щодо розв’язання найактуальніших проблем. Вони
стосувалися, передовсім, стану виконання Стратегії інтегрованого управління
кордонами, реформування митної системи відповідно до норм ЄС та реалізації
програм транскордонного співробітництва. У рішенні комітету вперше були вказані
конкретні терміни, в які органи влади мали відзвітувати про виконану роботу.

Під час засідання
Комітету з питань інтеграції України до ЄС Держприкордонна служба повідомила,
що, нарешті, вдалося знайти спосіб вирішення проблеми спільного контролю на
кордоні із сусідами. Такий контроль, точніше послідовний контроль у спільному
місці, діє лише на українсько-польському кордоні в 4-х автомобільних пунктах
пропуску, і угода з Польщею теж уже потребує оновлення. Складність полягає в
несумісності шенгенського та українського законодавства. Шенгенський кодекс про
кордони тлумачить територію спільного пункту пропуску як місце, де
застосовуються тільки закони та норми країни-члена ЄС, навіть якщо пункт
пропуску розташований на території України. За словами начальника управління
організації прикордонного контролю Адміністрації Держприкордонслужби Юрія
Лисюка, українська сторона знайшла аналог угоди, за якою може бути укладена
угода про спільний контроль з ЄС. Українські фахівці, за словами Юрія Лисюка,
їздили на кордон Угорщини із Сербією, побачили, як працює там аналогічний пункт
спільного контролю. Тепер за цією моделлю планують відкрити пункт зі спільним
контролем на українсько-угорському кордоні. Відповідну угоду з Угорщиною уже
підготували, поінформував Юрій Лисюк: «Текст угоди готовий, зараз іде
опрацювання регламенту. Після затвердження Кабміном ця угода буде внесена у ВР
для ратифікації». Він також додав, що за зразком спільного контролю з угорською
стороною Україна має намір працювати і зі словацькими колегами.

Радниця
віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ірина Сушко
повідомила, що вже майже готовий старт пілотного проекту із запуску електронної
черги для вантажних перевезень на Закарпатті, зокрема, на пунктах пропуску
Ужгород, Чоп (Тиса). Електронна черга, за словами Ірини Сушко, має зменшити та
впорядкувати черги на кордоні і створити сервісні зони перед пунктами пропуску,
як це облаштовано в країнах ЄС: «Сподіваємося, що у квітні ця електронна черга,
як пілотний проект, запрацює. Якщо цей пілотний проект вдасться, а ми віримо,
що так і буде, то далі є плани на поширення цієї практики на інші пункти
пропуску».

Голова
Комітету зазначила, що проект електронної черги збурив перевізників, для яких
гостро стоїть питання ціни: «У всіх країнах Європейського Союзу, якщо
створюється електронна черга, то вона управляється органами державної влади, на
відміну від того, що пропонується в Україні — взяти приватного підрядника».
Кошти в системі, яку у квітні збирається запровадити Україна, за словами Голови
Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванни Климпуш-Цинцадзе, йтимуть на
приватного підрядника і не можуть бути використані державою для управління цією
системою та для впорядкування сервісних зон і додаткових пунктів контролю. «Тут
не вистачає державницького підходу і того, щоби держава виконувала свої функції
саме так, як це роблять інші держави», - наголосила Голова Комітету.

Ірина Сушко
також повідомила, що у 2022 році буде проведено роботи із реконструкції,
будівництва та облаштування понад 20 ПП, в тому числі 17 на кордоні з
Європейським Союзом. На фінансування цих робіт закладено потребу у фінансуванні
в обсязі 4 488 425 000 грн. З них понад 420 мільйонів — кошти польського
кредиту. Решта — держбюджет або інші дозволені законом джерела фінансування.

Розглянувши
у рамках свого засідання стан виконання Стратегії інтегрованого управління
кордонами та підтримки з боку ЄС, Комітет вирішив:

інформацію
представників ЦОВВ щодо стану виконання Стратегії інтегрованого управління
кордонами та підтримки з боку ЄС взяти до відома;

продовжити
здійснення парламентського контролю за станом виконання Стратегії інтегрованого
управління кордонами та підтримки з боку ЄС;

провести
наступне засідання Комітету щодо оцінки стану виконання Стратегії інтегрованого
управління кордонами в червні 2022 року.