Комітет з питань прав людини, деокупації та
реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та
Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і
міжнаціональних відносин спільно з Уповноваженим Верховної Ради України з прав
людини провів 9 грудня круглий стіл на тему: «Основні тенденції реалізації прав і свобод
людини і громадянина в 2021 році».

Як зазначив Голова Комітету з питань прав людини
Дмитро Лубінець, круглий стіл присвячений Міжнародному дню прав людини, який щорічно
відзначається 10 грудня, і був заснований Генеральною Асамблеєю ООН на честь
ухвалення в 1948 році Загальної декларації прав людини - що є основним
документом в галузі прав людини.

Дмитро Лубінець зауважив, що за цей рік відбулися, як
позитивні зрушення в нашій державі щодо захисту прав людини, так є і речі, які
потребують врегулювання, і Комітет ними опікується і буде опікуватися.
Він також подякував за плідну співпрацю у питаннях
прав людини Омбудсмену і громадським правозахисним організаціям та закликав
висвітлювати проблеми, які можуть бути вирішені Комітетом.

Дмитро Лубінець поінформував про законопроектну роботу
Комітету в цьому році:
прийнято Закон «Про внесення зміни до розділу ІІ
"Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і
поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" щодо тимчасових підстав
незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в'їзду на
тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї» (проект №5478);
прийнято у другому читанні і подано на підпис
Президенту Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення
відомостей про зареєстроване місце проживання громадян України на тимчасово
окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці
Крим та місті Севастополі, а також оформлення документів, що посвідчують особу
та підтверджують громадянство України» (№4564);
прийнято у першому читанні законопроект «Про внесення
змін до Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо
переміщених осіб"» (№4487);
прийнято у першому читанні проект Закону «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян
України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської
Народної Республіки», (№2038).

Окрім того, Комітет брав активну участь в підготовці
Закону про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування
та реєстрації місця проживання в Україні, який дозволяє робити зміну місця
реєстрації в цифровому режимі.

Прийнято Закон «Про корінні народи України», (проект №5506),
який супроводжував Комітет, і завершується робота над законопроектом про
національні спільноти в Україні. За інформацією очільника Комітету, його
реєстрація у Верховній Раді розпочнеться з наступного тижня.

Також Дмитро Лубінець поінформував, що у подальшому планується
збільшення кількості моніторингових візитів до місць несвободи, а також поїздки
в регіони у питаннях ромів та національних спільнот.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Людмила Денісова окреслила три виклики, які сьогодні формують середовище, в
якому людина реалізує свої права в Україні: «В першу чергу, це збройна агресія,
яка триває вже вісім років. Два роки світ потерпає від пандемії COVID-19. В
нашій країні з перемінним успіхом реалізується низка реформ: децентралізація,
охорони здоров’я, освіти. Швидкими темпами відбувається діджиталізація в усіх
сферах діяльності суспільства».

Людмила Денісова також поінформувала: «Протягом 11
місяців 2021 року до служби Омбудсмена звернулися майже 61 тисяча громадян про
порушення своїх конституційних прав, що на 38% більше, ніж за аналогічний
період 2020 року».
Вона наголосила, що 76% звернень надійшло від осіб
працездатного віку, які не належать до жодної пільгової категорії, «тобто,
здатні самостійно захищати свої права, однак не можуть цього зробити у законний
спосіб і змушені звертатися до Уповноваженого». У 35% звернень йдеться про
порушення права на звернення і проблеми із доступом до публічної інформації. І кількість
таких звернень постійно зростає. Основними порушниками у цій сфері є державні
органи влади.

На другому місці - звернення щодо порушення соціальних
(17% звернень) і економічних прав (10% звернень). Нові виклики порушення
соціальних і економічних прав створила пандемія COVID-19. Зокрема, громадяни не
можуть реалізувати своє право на охорону здоров’я.

Третє місце посідають звернення про порушення
процесуальних прав, серед яких - тривалий розгляд справ у судах.
Окрім того, звертаються до Уповноваженого з прав
людини щодо порушень трудових прав, забезпечення прав військовослужбовців, захисту
прав на повагу і гідність та, зокрема, приватність.
Зростає кількість звернень щодо порушення прав людей в
місцях позбавлення волі. Як зауважила Людмила Денісова, під час проведення моніторингових
перевірок у місцях несвободи порушення виявляються у 99% випадків.

Омбудсмен розповіла про заходи, які вживаються для
забезпечення реалізації прав громадян і зміни, які необхідно внести у законодавство.

У засіданні також взяли участь Постійна представниця
ПРООН в Україні Дафіна Герчева, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в
Україні Матільда Богнер, голова реалізації програм делегації Міжнародного комітету
Червоного Хреста в Україні Даніель Буннског, широке коло представників
центральних органів виконавчої влади, громадських правозахисних та міжнародних
організацій, наукової та експертної спільноти.

Виступаючі приділили значну увагу питанням дотримання
прав осіб, які постраждали від збройної агресії на сході країни, зокрема,
зазнали внутрішнього переміщення, проживають на тимчасово окупованих територіях
Донецької і Луганської областей та поблизу лінії розмежування. Йшлося також про
з’ясування долі осіб, які зникли безвісти і забезпечення прав їхніх рідних.


Окремо висвітлювались питання дотримання прав людини в
Автономній Республіці Крим.

У ході круглого столу також були обговорені питання:
захисту прав національних меншин, зокрема, ромів; гендерної рівності та прав
жінок в контексті реформи децентралізації; пенсійного забезпечення найбільш
вразливих верств населення та соціального захисту прав осіб з інвалідністю; вирішення
проблем сексуальних меншин; права на доступ до інформації та публічних
електронних послуг; реалізації національного превентивного механізму в Україні
тощо. Висвітлювались питання реалізації положень Національної стратегії у сфері
прав людини, оновлена редакція якої була затверджена цього року.

Учасники засідання відзначили значний вплив на всі
сфери життя пандемії COVID-19 і наголосили на важливості підвищення
інформованості населення.

Представники громадськості звернули увагу на окремі
порушення прав людини і основоположних свобод у 2021 році та особливу роль
парламенту у подоланні викликів у цій сфері, зокрема, на найважливіші для прав
людини законопроекти, які очікують розгляду. Так, виступаючі висловились на
підтримку законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України про
адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з
проявами дискримінації» (№5488).

Підбиваючи підсумки круглого столу, Дмитро Лубінець
зауважив, що Офіс Уповноваженого з прав людини - єдиний державний орган,
до якого збільшується кількість звернень, і це свідчить про довіру громадян до
цього органу.
Він запевнив, що Комітет готовий до подальшої співпраці
з Омбудсменом та громадськими організаціями. За словами Голови Комітету,
результати круглого столу, кожний з обговорених напрямків, будуть розглянуті на
його засіданнях або окремих круглих столах.
«Ми разом з Уповноваженим показуємо, що ми, як влада,
не можемо без громадського сектору, без правозахисників, і тільки разом ми
можемо робити титанічні зрушення. Ми відкриті, готові це робити. І готові це
робити разом з вами», - наголосив Дмитро Лубінець.