Міжфракційне депутатське об’єднання «За техногенну та екологічну
безпеку в паливно-енергетичному комплексі, залізничному і трубопровідному
транспорті України» спільно з Національною комісією з радіаційного захисту
населення України провело засідання з розгляду питання: «Про кількість та
активність джерел іонізуючого випромінювання, що залишились на тимчасово
окупованих територіях Донецької та Луганської областей».

Голова Національної комісії з радіаційного захисту
населення України, народний депутат Олександр Копиленко зазначив, що Комісія
розглядала дане питання у липні минулого року і направляла рекомендації Кабінету
Міністрів, «але, на нашу думку, ситуація не тільки не вирішується, а дещо
погіршується».

Наявність великої кількості питань, пов’язаних з
екологічною ситуацією на окупованих територіях, відзначив Голова МФО «За
техногенну та екологічну безпеку в паливно-енергетичному комплексі,
залізничному і трубопровідному транспорті України», народний депутат Сергій
Шахов.
Зокрема, він зупинився на проблемі, викликаній зупинкою
відкачування вод з шахт на тимчасово окупованих територіях Донецької та
Луганської областей. «Ми змушені вдвічі збільшити обсяги відкачування води,
оскільки вона надходить з тимчасово окупованих територій. Це означає, що там
взагалі немає відкачки, а це лужна вода, вода з шахти «Юнком», де у 1979 році був
здійснений випробувальний ядерний вибух», - підкреслив Сергій Шахов, додавши,
що ця вода, потрапляючи в підземні води і річки, «може становити загрозу для
флори, фауни регіону і, загалом, техногенної безпеки та здоров’я людей».


Член Національної комісії з радіаційного захисту
населення, заступник директора Державної установи «Інститут геохімії
навколишнього середовища Національної академії наук України» Віктор Долін представив
доповідь «Про кількість та активність джерел іонізуючого випромінювання, що
залишились на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей».
Віктор Долін поінформував, що, на його думку, проблема
стоїть значно ширше. Основним чинником ризиків на даних територіях є родон,
який є природним, однак найбільш критичним ризиком, оскільки надзвичайно
посилений техногенним ризиком – підйомом води в шахтах у зв’язку з припиненням
відкачування.
Серед менш значущих чинників радіаційних ризиків
науковець назвав (у порядку зменшення впливу):
- об’єкти ядерного паливного комплексу (ядерних
реакторів) – дослідний реактор в Криму;

- пункти захоронення радіоактивних відходів (Донецький
ПЗРВ та інші підприємства);

- об’єкт Кліваж та шахті «Юнком»;

- джерела іонізуючого випромінювання (за різними
даними від 1100 до 1200 на непідконтрольних Україні територіях);

- неконтрольоване затоплення шахт на тимчасово
окупованих територіях, яке веде до підвищення ексгаляції родону, розчинення
природних радіонуклідів і радіоактивного забруднення підземних водоносних
горизонтів і поверхневих джерел водопостачання.


Член Національної комісії з радіаційного захисту
населення, наголосив на зростанні радіоекологічних та терористичних загроз на
Сході України, що визначається втратою контролю над джерелами іонізуючого
опромінювання природного та техногенного походження на непідконтрольних
територіях.
Учасник місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста
на сході України Євген Яковлев, виступаючи зі співдоповіддю наголосив, що на
тимчасово окупованих територіях Донбасу знаходяться 80% шахт і третина з них
зараз затоплені. «Регіональний підйом рівня підземних вод і вихід її рівня вище
верхніх гірничих горизонтів «зшиває» територію всього Донбасу, підконтрольну і
непідконтрольну, в єдину, нестійку, небезпечну екотехногенну систему», -
підкреслив він.

Науковці надали свої рекомендації, які, зокрема,
стосувались залучення до вирішення проблеми міжнародних організацій,
удосконалення системи радіаційного моніторингу.

В обговоренні взяли участь представники Комітету з
питань екологічної політики та природокористування, Міністерства захисту
довкілля та природних ресурсів, Державної інспекції ядерного регулювання
України, науковці.

Виступаючі поінформували про заходи, які вживаються
для врегулювання ситуації, в тому числі, в рамках Тристоронньої контактної
групи та на міжнародному рівні.

Наголошувалось на необхідності: отримання інформації з
тимчасово окупованих територій щодо стану потенційно небезпечних об’єктів;
забезпечення контролю за переміщенням радіоактивних предметів, зокрема, при
перетині лінії розмежування; залучення міжнародних організацій; інформування
населення і використання досвіду ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

За підсумками засідання будуть напрацьовані відповідні
рекомендації Кабінету Міністрів і Офісу Президента України. Окрім того, було
запропоновано представити доповідь з даної проблематики на засіданні
Національної академії наук і активніше залучати громадських активістів, які
займаються екологічними проблемами Донбасу.

Також учасники заслухали інформацію про підсумки
проведення в Україні нового Глобального опитування Наукового комітету ООН з дії
атомної радіації (НКДАР ООН) щодо опромінення населення за період 2007-2020
років, яке представила Національна контактна особа з нового Глобального
опитування НКДАР ООН щодо опромінення, експерт МАГАТЕ та ВООЗ Вадим Чумак.