Голова
Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала
Андрюсу Кубілюсу за його системну підтримку України та ще двох країн з
асоційованого тріо Східного партнерства — Молдови та Грузії — у їхніх намірах
отримати чітку перспективу членства в ЄС.
Іванна
Климпуш-Цинцадзе відзначила позитивні тенденції у співпраці України з
Євросоюзом, як-от надання Україні другого траншу макрофінансової допомоги
навіть попри те, що не всі умови співпраці Києва з МВФ були виконані. Водночас,
вона переконана, що в України попереду ще багато роботи: «Ми маємо працювати
над тим, щоб отримати від ЄС принаймні такий самий підхід щодо розширення, який
Європейський Союз демонструє стосовно Західних Балкан».
Голова
Комітету поінформувала Андрюса Кубілюса про те, що спікери парламентів трьох
держав асоційованого тріо — України, Грузії та Молдови — планують зустрітися ще
до саміту Східного партнерства, який запланований на початок наступного року.
На цій зустрічі парламенти трьох країн мають скоординувати свою політику у
сфері європейської інтеграції. Андрюс Кубілюс, зі свого боку, зауважив, що не
лише країни, які прагнуть членства в Європейському Союзі, потребують проведення
реформ: «Без реформ всередині самого Євросоюзу, без реформ його інституцій —
розширення буде неможливим». Оптимальним варіантом для обох сторін — і країн
асоційованого тріо, і ЄС Андрюс Кубілюс вважає запровадження так званого
перехідного статусу. Цей статус передбачає спершу економічну інтеграцію: «Повна
інтеграція до ЄС — це ваш Еверест. Але кожен альпініст знає, що перш, ніж
піднятися на пік — треба зробити кілька зупинок. Тож ця економічна інтеграція
могла б бути однією з таких зупинок», — зазначив Андрюс Кубілюс.
Водночас,
Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що зосередження виключно на економічній
інтеграції містить потенційні ризики. І свідченням цього є нинішні відносини
Євросоюзу з Польщею та Угорщиною, які до певної міри не приділяли потрібної
уваги саме політичній частині інтеграції. Україна має врахувати цей досвід, переконана
голова Комітету.

Сторони
також обговорили безпекові питання в Україні та Європейському Союзі. Іванна
Климпуш-Цинцадзе привернула увагу Андрюса Кубілюса до тиску, який Російська
Федерація зараз чинить не тільки на Україну, а й на країни Європейського Союзу.
Росія, на думку голови Комітету, робить це через Білорусь, спрямовуючи туди
нові хвилі мігрантів, а також через газові атаки і вже використовує газ, як
інструмент геополітичного впливу: «Я маю запитання до Меморандуму між
Євросоюзом та США, у якому йдеться про те, що мають бути вжиті заходи, якщо
Росія почне використовувати газ для геополітичного тиску — хіба Росія уже цього
не робить?» Андрюс Кубілюс переконаний, якщо Росія вдасться до прямого газового
шантажу, — вона втратить свої позиції на ринку енергоносіїв у Європі. ЄС, на
думку Голови Делегації Європарламенту у Парламентській Асамблеї ЄВРОНЕСТ,
реалізовуватиме цілі, закладені у Європейському зеленому курсі, і поступово
відмовлятиметься від викопних ресурсів. Андрюс Кубілюс вважає, що Україна теж
має великий потенціал у долученні до Зеленого курсу, зокрема, у виробництві
зеленого водню.
Сторони
погодилися спільно працювати задля забезпечення енергетичної незалежності
України, зокрема — приєднання України до єдиного енергоринку ЄС