Перший заступник
Голови Верховної Ради України розповів про основні досягнення та наступні кроки в здійсненні
антикорупційної та судової реформ під час , яка проходить у місті Вільнюсі, Литовська Республіка.

«Вже 30 років ми
говоримо про реформи в Україні. Чим чіткіше й лаконічніше ми визначимо їх мету,
тим більш організованим буде наш поступ», – наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами,
пріоритетним має стати досягнення Україною Копенгагенських критеріїв. Руслан
Стефанчук неодноразово пропонував і пропонує підтримку євроінтеграційних кроків
України у Верховній Раді. Він нагадав про свою ініціативу формувати щотижневий
план розгляду Парламентом України євроінтеграційних законопроєктів.

Перший віцеспікер
Парламенту України зазначив, що фундамент судової та антикорупційної реформ вже
закладено.

«Насамперед хочу
звернути увагу на те, що Президентом України 11 червня 2021 року затверджено
Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 –
2023 роки. Також 29 червня Верховною Радою України прийнято в цілому Закон «Про
внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких
законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України». Крім того, наступного тижня до порядку денного буде включений
законопроєкт, який стосується розблокування Вищої ради правосуддя, аби цей
важливий орган отримав довіру суспільства, чесну та прогнозовану діяльність
щодо контролю за судовою гілкою влади», – підкреслив Руслан Стефанчук.

Він зазначив, що
ці законопроєкти спрямовані на те, «щоби врешті-решт судова гілка влади відчула
себе владою, яка може забезпечити єдині, зрозумілі правила гри, що сприятимуть
чесному розгляду тих чи інших питань».

«Не менш важливим
аспектом судової реформи є відновлення довіри до Конституційного Суду України.
Ключовим питанням у його реформуванні стане прийняття законопроєкту про
конституційну процедуру (реєстр. №4533)», – розповів Перший заступник Голови
Парламенту України.

Щодо
антикорупційної реформи Руслан Стефанчук нагадав, що 29 червня 2021 року Парламент
за ініціативою Президента України відновив покарання у вигляді позбавлення волі
за декларування недостовірної інформації, а також удвічі знизив поріг вартості
незадекларованих активів як кваліфікуючої ознаки цього злочину.
Політик також
звернув увагу, що 21 травня 2021 року прийнято за основу проєкт Закону «Про
внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу
Національного антикорупційного бюро України у відповідність до вимог
Конституції України» (реєстр. №5459-1).

«Зокрема, він визначає
статус Національного антикорупційного бюро України як центрального органу
виконавчої влади зі спеціальним статусом, закріплює повноваження Кабінету
Міністрів України щодо призначення на посаду Директора Національного
антикорупційного бюро України», – уточнив Руслан Стефанчук.

За його словами,
багато законодавчих ініціатив було пов’язано також із запуском Вищого
антикорупційного суду, що є прикладом успішної реформи у сфері судочинства.

«Хотів би звернути
увагу на те, що готовий до другого читання фундаментальний законопроєкт про
засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки (реєстр. №4135). З
огляду на кількість поправок, поданих до цього законопроєкту, прогнозую, що
десь восени Україна отримає свою антикорупційну стратегію. Тому що для цього є
й політична воля, і розуміння, і загальна підтримка в суспільстві», –
поінформував Перший заступник Голови Парламенту.

Руслан Стефанчук
згадав і президентський проєкт закону про деолігархізацію (№5599), який
прийнято в першому читанні. Наступні кроки – антитрастове та пов’язане з
лобізмом законодавство.

На завершення
Руслан Стефанчук наголосив, що «Парламент України був і залишається
прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції. Напрям руху незмінний.
Це сильна Україна в сильній європейській та євроатлантичній сім’ї».

Джерело:
Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України