Члени Комітету під час засідання, яке відбулося 30 червня, розглянули
проект Закону «Про амністію з нагоди 30-ї річниці Незалежності України»
(реєстр. №5249)
та альтернативний проект (реєстр. №5249-1).
Законопроектом №5249 пропонується оголосити амністію і поширити її дію, насамперед,
на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: на неповнолітніх
та жінок, а також чоловіків, які мають неповнолітніх дітей або дітей, визнаних особами
з інвалідністю, до осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на
туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників
бойових дій, тощо.
Основними критеріями для застосування амністії є:
- незначна суспільна небезпека діянь, що вчинила особа, яка відбуває покарання;

- об’єктивні фактори (тяжка хвороба, похилий вік тощо), що суттєво знижують
небезпечність осіб, яких пропонується звільнити від відбування покарання;

- значний строк відбутого засудженими особами покарання на момент проголошення
амністії. Рішення про застосування чи незастосування амністії прийматиметься судом
щодо кожної особи індивідуально.
За повідомленням Мін’юсту у разі прийняття законопроекту попередньо підлягатимуть
звільненню 1046 осіб (які підпадають під дію статей 1-5, 7 проекту), також 135 засудженим,
які відбувають покарання у виді обмеження волі та інші покарання, не пов’язані
з позбавленням волі, буде скорочено наполовину невідбуту частину покарання.

Законопроектом визначено категорії засуджених, щодо яких амністія не застосовується.
Це, насамперед, особи, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення
волі, і особи яких засуджено до довічного позбавлення волі; які мають дві і більше
судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів; особи, яких
засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт,
бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; яких засуджено за злочин
або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб; особи, стосовно яких
протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно
від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисне кримінальне правопорушення,
а також особи, які вчинили злочини з використанням службового становища (корупційні
злочини).

Законопроект підтримується Офісом Генерального прокурора, Уповноваженим Верховної
Ради України з прав людини, Міністерством юстиції, Національною Академією
правових наук, Верховним судом, Національним університетом ім. Я.Мудрого.
Водночас, Міністерство юстиції вважає за доцільне доповнити законопроект положеннями
щодо незастосування амністії не тільки осіб, яких засуджено за порушення правил
безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть
потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані
алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших
одурманюючих засобів, але й до осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення
передбаченого частиною другою статті 286-1 Кримінального кодексу, а також до осіб,
яких засуджено за домашнє насильство; неналежне виконання обов’язків щодо охорони
життя та здоров’я дітей; домагання дитини для сексуальних цілей; незаконна
діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей; жорстоке поводження
з тваринами.
Під час обговорення альтернативного проекту, №5249-1, члени Комітету звернули
увагу на те, що він містить статтю 2, яка передбачає особливості застосування амністії
до осіб, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України; брали безпосередню
участь в АТО, забезпеченні її проведення; отримали статус учасника бойових дій.
Наразі чинним законодавством України визначений перелік документів, які підтверджують
віднесення особи до категорії «учасника бойових дій» та невизначений перелік документів,
які підтверджують віднесення особи до категорії осіб, які «захищали суверенітет
та територіальну цілісність України».
На думку народних депутатів, у разі прийняття законопроекту у запропонованій
редакції матиме місце правова невизначеність, що в подальшому може призвести до
проблем у правозастосуванні норми.
Члени Комітету, обговоривши законопроекти, зазначили, що амністія є актом людяності
та реалізації принципу гуманізму з боку держави щодо осіб, які відбувають
покарання; прийняття законопроекту дозволить зменшити чисельність осіб, які відбувають
покарання в місцях позбавлення волі та не становлять значної суспільної
небезпеки, сприятиме покращенню матеріально-побутових умов тримання засуджених
та дозволить зменшити витрати держави на їх утримання у виправних закладах.
Комітет за результатами обговорення прийняв рішення рекомендувати Верховній
Раді прийняти законопроект №5249 у першому читанні за основу, а альтернативний
проект №5249-1 - відхилити.