Законом передбачено гарантії від необґрунтованого закриття закладів
культури в умовах адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, базову
мережу закладів культури доповнено закладами освіти сфери культури, якими є
мистецькі школи, мистецькі ліцеї, мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької
освіти.

Законом запроваджується моніторинг реалізації державної політики у сфері
культури - система регулярного спостереження, оцінки і прогнозу динаміки
кількісних і якісних змін стану сфери культури. Моніторинг має стати ефективним
інструментом Міністерства культури та інформаційної політики для аналізу та
удосконалення державної політики у сфері культури.
Законом визначаються терміни «центр культурних послуг» та «культурна
послуга». Згідно із законом «центром культурних послуг є багатофункціональний
заклад культури, що має зручне розташування для відвідування жителями
територіальної громади/суміжних територіальних громад, забезпечений
кваліфікованими кадрами, має сучасну матеріально-технічну базу та спроможний
забезпечувати надання комплексу культурних послуг, консультаційної,
інформаційної, допомоги, доступ до користування приміщеннями та обладнанням для
творчості, неформального навчання та спілкування жителів територіальної громади
з урахуванням чисельності, вікового, статевого, національного, соціального,
галузевого складу населення». «Культурною послугою є дії фізичних та/або
юридичних осіб, які провадять культурну діяльність, спрямовані на задоволення
культурних, інтелектуальних потреб людини, забезпечення творчого, духовного
розвитку особистості, що мають визначену вартість та споживаються в процесі
надання (виконання) цих дій.

Законом також вводиться поняття базового набору культурних послуг,
запроваджуються методики обрахунку його собівартості, що у майбутньому має
стати підґрунтям для запровадження у законодавстві культурної субвенції.

Проект Закону зареєстровано за №4318.