Колектив
Апарату Верховної Ради України з глибоким сумом сприйняв звістку про смерть на
85-му році життя через підступну хворобу заступника голови Об'єднаного
профспілкового комітету Апарату Верховної Ради України, колишнього заступника
Керівника Апарату Верховної Ради України, заслуженого юриста України, кавалера
орденів "Знак Пошани", "За заслуги" III ступеня та багатьох
інших нагород і відзнак Василя Івановича СТАДНИКА.

Василь
Іванович - унікальна для Апарату єдиного законодавчого органу нашої держави
постать - пропрацював у стінах парламенту понад 60 років, у його трудовій
книжці лише один запис про місце роботи. Для багатьох колег він був не тільки
порадником, наставником, товаришем, а й носієм інституційної пам'яті, традицій
парламентського буття, уособленням зв'язку часів і поколінь, прикладом
справжнього служіння Українській державі. Історія життя цієї людини нерозривно
пов'язана з багатьма знаковими подіями в часописі нашої країни: становленням
незалежної України, прийняттям її Основного Закону - Конституції України,
довелося долучитися йому і до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Усе своє
життя Василь Іванович Стадник працював з людьми. І цю важку справу робив з
глибокою відповідальністю, бажанням допомогти, вирішити проблеми, порадити,
зробити все, що від нього залежало. Саме тому трудовий колектив Апарату обрав
свого часу Василя Івановича головою профспілкової організації. За понад три
десятиліття, які Стадник очолював профком Апарату, будучи тривалий час і членом
Президії Київського міського комітету профспілки працівників державних установ,
було зроблено велику кількість добрих справ, спрямованих на захист трудових і
соціальних прав та гарантій працівників рідного колективу, укладено один із
перших серед вітчизняних державних органів колективних договорів. Таким
активним він залишався до останнього свого робочого дня...

У ці
скорботні хвилини поділяємо біль втрати з рідними і близькими Василя Івановича
та висловлюємо наші щирі співчуття.

Світлі
спогади про чудову людину Василя Івановича Стадника завжди житимуть у серцях
тих, хто його знав. За ним лишились добрі справи та вдячна людська пам'ять...