На засіданні
7 квітня Комітет з питань інтеграції України до ЄС заслухав звіти представників
Міністерства інфраструктури України, Міністерства цифрової трансформації,
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та
інформатизації, а також Проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи. Представники
цих установ надали інформацію про те, як Україна виконує свої зобов’язання за
Угодою про асоціацію у сфері телекомунікаційних, поштових та кур'єрських
послуг.

Як
зазначалося під час засідання, співпраця України та ЄС у цій сфері має
допомогти Україні інтегруватися у внутрішній ринок таких послуг в ЄС. Однак,
щоб досягти цього, за Угодою про асоціацію, Україна має спершу привести своє
законодавство у сфері телекомунікаційних, поштових та кур'єрських послуг у
відповідність із правом Європейського Союзу. Якщо це буде успішно реалізовано,
- Україна зможе отримати взаємний «режим внутрішнього ринку» для поштових
послуг.
Режим внутрішнього
ринку - це відсутність будь-яких обмежень свободи заснування юридичних осіб ЄС
або України на території будь-якої з них, — йдеться в аналітичному звіті (https://www.civic-synergy.org.ua/analytics/integratsiya-u-ramkah-asotsiatsiyi-dynamika-vykonannya-ugody-mizh-ukrayinoyu-i-yes-3-e-vydannya
/). Тобто фактично, компанії отримають право надавати свої послуги на території
іншої сторони. На практиці це означає, що для поштового сектору скасують
ліцензування у цій сфері, крім ліцензування універсальних послуг. Поки що
українські підприємства напряму на європейському ринку не працюють. Вони
підписують угоди про співпрацю з європейськими операторами, за якими кожна
сторона надає поштові послуги на території своєї країни.

Ринок послуг
поштового зв’язку має важливе значення, адже з урахуванням вигідного
географічного розташування Україна може отримати перспективний ринок транзитера
поштової логістики для країн Європейського Союзу.
На сьогодні
найбільшим поштовим оператором України є «Укрпошта». Великими поштовими
операторами також є «Нова пошта» та «Meest Express». «Укрпошта» є лідером з відправлення
листів (90,6% ринку), а «Нова пошта» — з відправлення посилок (60-70% ринку).
Інтеграція
до європейського ринку поштових послуг означає не лише доступ українських
компаній до ринку ЄС, а й більш вільний доступ європейських компаній до
внутрішнього ринку України, отже, зростання конкуренції на ньому для
українських компаній.

Проект
ЄС-ПРООН з парламентської реформи на запит Комітету з питань інтеграції України
до ЄС провів аналіз виконання Україною своїх зобов’язань за Угодою у сфері
телекомунікаційних, поштових та кур'єрських послуг. За даними цього аналізу,
Україна у згаданій сфері на сьогодні імплементувала лише три директиви
Європейського Союзу у своє законодавство. Одну з цих директив уже скасовано в
ЄС. Імплементувати потрібно ще 8 актів права Євросоюзу. У Верховній Раді з цією
метою зареєстровано такі проекти законів:
№4066,
«Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних
комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку
України» від 07.09.2020 року.

№4353,
«Про поштовий зв’язок» від 10.11.2020 року.
№4354 «Про
внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо
посилення відповідальності в галузі поштового зв’язку» від 10.11.2020 року.

У
Міністерстві цифрової трансформації України переконані, що законопроект №4066,
який перебуває на розгляді Верховної Ради треба розглянути якнайшвидше. Його
ухвалення дасть змогу наблизити законодавство України у сферах електронних
комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку до
європейського та створить правове поле для важливих змін у цій сфері.