На засіданні Комітету з питань економічного розвитку
17 березня у режимі відеоконференції було розглянуто у другому читанні проект
Закону «Про обчислення часу в Україні» (№4201).

Законопроектом пропонується визначити правові засади
встановлення одиниць часу і обчислення часу в Україні.

Комітет розглянув 55 пропозицій суб’єктів права
законодавчої ініціативи і підготував порівняльну таблицю законопроекту до
другого читання, у якій враховано 25 пропозицій, враховано частково одну, редакційно
- 3 пропозиції, відхилено 26 пропозицій.

Врахованими поправками, зокрема, уточнено визначення
термінів, які використовуються в законопроекті і додано визначення «сезонного
переходу часу».
Згідно з редакцією проекту, підготовленою до другого
читання: на території України обчислення часу здійснюється за київським часом,
що є єдиним для всієї території України, і не здійснюється сезонний перехід
часу; київський час застосовується для всіх правовідносин, що виникають на
території України.

Також, з урахуванням поправок, передбачено, що цей
Закон набуде чинності із дня, наступного за днем його опублікування, і Кабінет
Міністрів протягом двох місяців має привести свої нормативно-правові акти у відповідність
із Законом, а також у 2022 році поінформувати Верховну Раду про стан його виконання.

Під час обговорення зазначалося, що автори
законопроекту наполягають, щоб Україна не переходила на літній час, оскільки
тоді відбудеться перехід з другого у третій часовий пояс в шкалі Всесвітнього
координованого часу (UTC). Для виконання даної умови необхідно щоб законопроект
був прийнятий і набув чинності до останньої неділі березня.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді
за результатами розгляду законопроекту в другому читанні прийняти його в цілому
з техніко-юридичним опрацюванням.

Комітет повторно розглянув проект Закону «Про внесення
змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з
процедур банкрутства щодо недопущення негативних економічних наслідків
недобросовісного банкрутства підприємств внаслідок військової агресії на сході
України» (№5010), який рішенням від 1
березня 2021 року пропонувалось Верховній Раді прийняти за основу.

Законопроектом пропонується запровадити тимчасовий
механізм на період дії Закону Про тимчасові заходи на період проведення
антитерористичної операції», що дозволить юридичним особам, які відповідають
одночасно двом критеріям – майно знаходиться на окупованій території та
місцезнаходження юрособи змінено з окупованої території на територію України де
немає війни, не проводити процедуру банкрутства за ініціативою кредиторів.

За підсумками обговорення було прийнято рішення внести
законопроект на розгляд Верховної Ради та рекомендувати за результатами
розгляду в першому читанні прийняти його за основу. Беручи до уваги висновок
Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, Комітет
ухвалив рішення про необхідність усунення деяких неузгодженостей та врахування
висловлених зауважень і пропозицій до законопроекту.

Також повторно був розглянутий проект Закону «Про
внесення змін до розділу X "Прикінцеві і перехідні положення" Закону
України "Про публічні закупівлі" (щодо виключення можливості
здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель)» (№3715), щодо якого Комітетом 9
вересня 2020 року було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти
за основу і в цілому.

Законопроектом пропонується виключити із Закону «Про
публічні закупівлі» положення, яке дозволяє здійснювати закупівлі, що необхідні
для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення,
локалізацію та ліквідацію COVID–19 без застосовування вимог зазначеного закону,
в тому числі і без використання електронної системи закупівель.

За результатами обговорення члени Комітету погодились
з аргументами народного депутата Лариси Білозір, що прийняття законопроекту у
поданій редакції може створити додаткові ризики у сфері медичних закупівель,
зокрема заблокувати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для
здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню,
локалізацію та ліквідацію спалахів COVID-19.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді
за результатами розгляду у першому читанні проект Закону повернути суб’єкту
права законодавчої ініціативи на доопрацювання.