9 березня 2021 року відбулася
відеоконференція Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з
представниками Європейського Парламенту в рамках продовження діалогу між
Європейським Парламентом і Верховною Радою України та здійснення інституційної
реформи українського Парламенту.

Зустріч з колишнім Президентом Європейського Парламенту Петом Коксом і
доповідачем Європейського Парламенту по Україні Міхаелем Ґалером є підготовчою
до наступного раунду «Діалогів Жана Моне».

Відкриваючи дискусію, екс-Президент Європейського Парламенту (2002-2004
рр.) Пет Кокс закцентував увагу на реформах, які тривають у Верховній Раді
України, і продовженні продуктивного діалогу з Європарламентом. Він зазначив,
що необхідно уточнити питання для наступної зустрічі восени у Брюсселі. «Коли
умови дозволять, хотіли б продовжити співпрацю особисто та запросити восени
2021 року до Брюселля для продовження діалогу», - уточнив Пет Кокс і додав, що,
незважаючи на пандемію, європейські політики уважно слідкували за всіма
подіями, які відбувалися в Україні, та радіють реформам у Верховній Раді.

Окремо він відзначив вступну промову Дмитра Разумкова на відкритті п’ятої
сесії дев’ятого скликання, в якій були озвучені основні принципи діалогу Жана Моне - побудова
консенсусу та визначення пріоритетів.
Пет Кокс підкреслив важливість ухвалення законопроекту про парламентський
контроль, а також зміни у системі голосування за допомогою сенсорної кнопки, що
запобігатиме неособистому голосуванню.
Наголошуючи на вагомості співпраці Верховної Ради України та
Європарламенту, Пет Кокс також зауважив, що підписання Меморандуму про
взаєморозуміння між Європейським Парламентом та Верховною Радою України про
спільні рамки підтримки Парламентської Демократії може відбутись під час майбутнього візиту
Дмитра Разумкова до Брюсселю.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час
відеоконференції поінформував про наміри українського Парламенту розпочати
«фундаментальну реформу з питань підвищення якості законодавчої діяльності та
законодавства в цілому». Він зазначив, що кількість чинних нормативно-правових
актів в Україні набагато перевищила один мільйон. 90% законопроєктів, які
розглядаються Верховною Радою України, — це зміни та доповнення до чинного
законодавства. Велика кількість законів обернено пропорційна їхній якості. «Це
є наслідок не зовсім задовільної роботи судової гілки влади та створює
перешкоди для органів виконавчої влади і, звичайно, для законодавчої влади», -
наголосив Руслан Стефанчук.

Перший віцеспікер Парламенту України зазначив, що для врегулювання ситуації
необхідно розпочати роботу з систематизації, підвищення якості законодавства
України, створення менш технічних законодавчих актів, більше кодифікованих. Для
цього, за словами Руслана Стефанчука, Головою Парламенту створюється низка
робочих груп з багатьох напрямків.
Парламентом України вже ухвалений План законопроектної роботи на 2021 рік і
триває робота над середньостроковим плануванням на три наступні роки. «Я думаю,
що нам вдасться провести серйозну реформу, пов’язану із законодавством України,
що дозволить значно підвищити його якість», - наголосив Перший заступник Голови
Парламенту.

Руслан Стефанчук також підкреслив,
що український Парламент частково «вирішив питання з «кнопкодавством» на
юридичному і технічному рівні, і надалі
вдосконалюватиме цей механізм».

Перший заступник Голови Парламенту також повідомив, що зараз ведеться
робота щодо узгодження законопроекту про опозицію. «Ми відмовилися від ідеї про
створення окремого закону про опозицію і йдемо шляхом внесення змін до
Регламенту Верховної Ради України», - уточнив він.

Руслан Стефанчук також повідомив про законодавчі інновації, зокрема, зареєстрований минулого тижня законопроект
про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процесу
планування законопроектної роботи Верховної Ради України (№5178), та
поінформував, що був ухвалений у першому читанні законопроект про публічні
консультації (№4254), а також розробляється законопроект про засади
правотворчої діяльності.

Перший заступник Голови Верховної Ради висловив сподівання на тісну
співпрацю з Європарламентом і допомогу у проектуванні важливих для Верховної
Ради законопроектів.