Метою законопроекту є приведення положень Кодексу України про адміністративні
правопорушення (далі - КУпАП), Кримінального кодексу (далі - КК) та
Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) у відповідність до практики
Європейського суду з прав людини.

Законопроектом пропонується:

- виключити адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту,
збільшивши при цьому граничні межі інших видів стягнень (зміни до статей 44,
121, 178 КУпАП);

- зменшити строк апеляційного перегляду справ про застосування стягнення у
вигляді адміністративного арешту до трьох днів (зміни до статті 294 КУпАП);

- передбачити можливість заміни особі, яка відбуває покарання у виді
довічного позбавлення волі, невідбутої частини покарання більш м’яким після фактичного
відбування нею не менше десяти років покарання у виді довічного позбавлення
волі. У такому випадку покарання у виді довічного позбавлення волі може бути
замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п’ятнадцяти до
двадцяти років (зміни до статті 82 КК);

- передбачити, що умовно-дострокове звільнення може бути застосоване після
фактичного відбування засудженим не менше трьох чвертей строку покарання,
призначеного судом, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на
покарання у виді позбавлення волі на певний строк (зміни до статті 81 КК);

- надати засудженим до довічного позбавлення волі, які на день набрання
чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо
виконання рішень Європейського суду з прав людини» відбули понад десять років
призначеного судом покарання, право на заміну такого покарання покаранням у
виді позбавленням волі на строк від п’яти до двадцяти років, але при цьому
загальний строк такого покарання не повинен бути меншим як двадцять п’ять років
(доповнення пунктом 22 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КК);

- передбачити, що кримінальне провадження в суді першої інстанції у
випадках розгляду питання про заміну довічного позбавлення волі в порядку
статті 82 КК України, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів
(зміни до частини 2 статті 31 КПК);

- передбачити, що під час виконання вироків суд має право вирішувати,
зокрема, питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш
м’яким (зміни до пункту 3 частини 1 статті 537 КПК);

- визначити, що запобіжні заходи до початку підготовчого судового засідання
можуть застосовуватися слідчим суддею (зміни до частини 4 статті 176 КПК);

- виключити положення, які надавали повноваження суду за відсутності
клопотань розглядати питання щодо доцільності застосування запобіжного заходу
(зміни до частини 3 статті 331 КПК);

- передбачити можливість продовження запобіжного заходу під час вирішення
питань, пов’язаних з підготовкою судового розгляду, та під час судового
розгляду, обрання запобіжного заходу судом касаційної інстанції та при
скасуванні судового рішення і направленні справи на новий розгляд до суду
першої або апеляційної інстанції у результаті перегляду судового рішення за
нововиявленими або виключними обставинами (зміни до статей 315, 331, 433, 442,
467 КПК);

- передбачати право виправданого, засудженого, особи, стосовно якої
застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, потерпілого,
представника юридичної особи, їхніх захисників та законних представників
звернутись із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження,
стороною в якому вони були, до суду, де вони зберігаються (доповнення КПК статтею
533¹).

Проект Закону зареєстровано за №4049.