У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних
органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
Пенсійного фонду, всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій
роботодавців, громадських організацій, наукових установ.
Голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що Комітет хоче у поточному
році прийняти всі законодавчі акти, які дозволили б виконати програмні зобов’язання
Президента України щодо того, що в Україні має з’явитися друга пенсія. Це
питання в центрі уваги вищого керівництва держави.

Г.Третьякова додала, що коефіцієнт заміщення, якщо його взяти у вимірі конкретно
до кожного пенсіонера, за всі 28 років незалежності падає. «Якщо ми отримали
пенсійну систему, де коефіцієнт заміщення в середньому сягав 60% від фонду заробітної
плати, то сьогодні коефіцієнт заміщення по категоріях пенсіонерів, яким 75,
80+, він може сягати і 12-15%. Це означає, що при веденій вартості їх пенсія
навіть до їх невеличких заробітних плат вона важить всього 12-15%. Це сталося
через те, що індексація пенсій була несистемною. Фактично хотілося, щоб на
системну індексацію ми вийшли з 2017-18 рр. Але у будь-якому випадку цей коефіцієнт
заміщення він падав. В середньому сьогодні по країні, якщо брати тільки трудові
пенсії, він знаходиться на рівні близько 20%. При тому, що міжнародні зобов’язання
України вимагають від нас забезпечувати його на рівні 40%», - сказала вона.Голова Комітету констатувала, що сьогодні ці міжнародні зобов’язання не
виконуються з боку України. «Тому благополуччя пенсіонерів сьогодні залежить
від того, яким чином ми модернізуємо і не тільки змінимо параметри солідарного
рівня пенсійного забезпечення, але й від запуску інших колон, про які у світі
кажуть, що їх три, але є й 5, і навіть 9 колон як от у Великобританії».

За її словами, незалежно від кількості цих колон в Україні має з’явитися
друга пенсія і мета запровадження таких колон - це вийти на пенсійне
забезпечення на рівні 60%. «Має бути зрозуміло: якщо коефіцієнт заміщення
знаходиться на рівні менше 60%, то щоб не робила країна при 20-30-40%
заміщенні, якби вона не підіймала на 2-3% пенсійне забезпечення, люди в
основному будуть не задоволені тією величиною пенсій, яку вони будуть
отримувати. Тому для того, щоб у нас був лад у суспільстві, ми маємо
забезпечити шлях дот ого, щоб у кожного українця коефіцієнт заміщення сягав 60%»,
- зазначила Г.Третьякова, додавши, що це не просте завдання і не такий короткий
шлях.
«Але за 28 років ми так і не зробили кроків для запровадження другого
рівня, а третій рівень, який ми запровадили більше ніж десять років, він не
призвів до вагомих результатів для того, щоб вважати, що у цьому рівні ми маємо
достатню суму, яка може додатково до державного забезпечення забезпечувати
наших пенсіонерів», - підкреслила Голова Комітету.Заступник Міністра соціальної політики Наталія Ненюченко відзначила, що
пенсій, які сьогодні отримують українські пенсіонери є чутливі для уряду і для
всього суспільства. «Адже формування справедливої стійкої пенсійної системи є
запорукою стабільності виплат і пенсій та забезпечення добробуту наших
громадян. Вона нагадала, що в Україні функціонує солідарна система загальнообов’язкового
державного пенсійного страхування та система добровільного пенсійного
забезпечення. «При цьому наша солідарна система функціонує в складних
демографічних умовах. Оскільки пенсії отримує 27% населення України при 25%
найманих працівників, за яких сплачуються внески на постійній основі. Відповідно
видатки пенсійного забезпечення склали у 2019 р. 11% ВВП. У 2020 р.
передбачається, що це складе 9,8% ВВП. Співвідношення пенсій до заробітної
плати за вирахуванням податків складає 35,1%. При цьому середній розмір пенсій за
рік зріс на 16,5% і станом на 1 січня становить 3083 гривні», - повідомила
заступник Міністра.
Н.Ненюченко зазначила, що в рамках пенсійного реформи планується проведення
щорічної індексації на показник, що відповідатиме 50% зростання споживчих цін і
50% зростання середньої заробітної плати. Також планується і проводиться робота
по підготовці єдиного кодифікованого документа, що буде регулювати питання
пенсійного забезпечення всіх категорій, тобто планується зробити єдиний Пенсійний
кодекс.Заступник Міністра також поінформувала про розширення функціоналу Порталу
електронних послуг Пенсійного фонду. Зокрема, йдеться про «Особистий кабінет
застрахованої особи» та про мобільний додаток. Для людей, які будуть виходити
на пенсію, це буде мобільний додаток, який дасть можливість людині перевірити
яка у неї в майбутньому може бути пенсія, може вона на щось розраховувати. Також
у Міністерстві розглядається здійснення перегляду стимулів для сплати ЄСВ,
створення умов підвищення і виведення з тіні доходів, триває робота над
запровадженням обов’язкової професійної накопичувальної системи та удосконаленням
накопичувальної системи пенсійного забезпечення з метою стимулювання до
добровільних накопичень молодого населення.
Н.Ненюченко повідомила, що Міністерство розробило відповідний законопроект,
оскільки заборгованість перед Пенсійним фондом по відшкодуванню пільгових
пенсій склала 14 млрд. гривень.
Заступник Міністра також зазначила, що вже потрібно приймати рішення щодо
вирішення цього та інших питань.
Вона також повідомила, що на сайті Міністерства є концепція подальшого
розвитку пенсійної системи в рамках досягнення цілі 3.4. Програми діяльності
Кабінету Міністрів України і запросила учасників круглого столу долучитися до
обговорення і надання пропозицій.Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з
дотримання соціальних та економічних прав Олена Степаненко зазначила, що розмір
пенсій, який надається в рамках солідарної пенсійної системи, не забезпечує
гарантованого гідного життя, проголошеного статтею 4 Конституції України. «Станом
на 1 січня 2020 р. за даними Держстату в Україні налічується 11,3 мільйона
пенсіонерів. Показник пенсій сьогодні є меншим середнього прожиткового мінімуму.
Визначені законодавством умови та механізми обрахунку пенсій у солідарній
системі не стимулюють громадян сплачувати страхові внески впродовж трудової
діяльності і вони, на жаль, обирають нелегальну зайнятість», - зазначила
представник Уповноваженого.
О.Степаненко також зазначила, що зі звернень, які надходять до
Уповноваженого, майже 40% стосується незадоволення громадян саме рівнем свого
пенсійного забезпечення та можливістю заробити собі на пенсію додатково.«Орієнтиром усіх зусиль при розробці та реалізації соціально-економічної
політики держави мають слугувати зобов’язання, які грунтуються на правах
людини. Економіка повинна служити людям, а не навпаки. Тому держава повинна
проводити аналіз впливу на права людини для оцінки і усунення будь-яких
наслідків її економічної політики для прав людини», - наголосила О.Степаненко.
Один із авторів багатьох моделей впровадження в Україні другого рівня
пенсійного забезпечення, член Комісії Національної комісії з цінних паперів та
фондового ринку Олександр Панченко представив базову модель накопичувальної
пенсійної системи «Як зробити пенсії в Україні достатніми».

«Ми всі знаємо в якому стані знаходиться солідарний рівень пенсійної
системи. Кількість працюючих за яких сплачується ЄСВ, складає близько 15
мільйонів. У нас є кількість пенсіонерів, яких трохи більше 11 мільйонів. Маємо
коефіцієнт співвідношення трохи більше 1 і розуміємо, що чим далі, тим демографічна
ситуація буде погіршуватися і цей коефіцієнт буде зменшуватися. У 2030 р. за
прогнозами він складе вже 0,8. При такій ситуації вирівняти цей баланс надходжень
у Пенсійний фонд України неможливо, тому треба якимось іншими шляхами
вирішувати питання забезпечення громадян належним пенсійним забезпеченням», -
зазначив він.
Учасники круглого столу у виступах висловили свої пропозиції та
рекомендації щодо продовження пенсійної реформи в Україні, впровадження другої
пенсії в систему пенсійного забезпечення та належного та ефективного державного
регулювання трьох колон пенсійного забезпечення громадян України.