Якщо ви користуєтесь у побуті незвичайними предметами, значить, любите особливе. Сьогодні мова піде про кухоль для заварювання трав, створений українськими митцями.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про дуже гарний кухоль українських фарфористів.

«Заварюючи м’яту, липовий цвіт, чебрець чи інші трави, людина немов приймає маленький дар від цієї порцелянової Флори»

— Цей кухоль для заварювання трав має дуже влучну назву — «Флора», — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - У малюнку Ірини Савко-Перепаді є щось напрочуд тепле й довірливе, ніби перед нами не просто декоративний образ, а спогад про дім, наповнений пахощами трав, літнього саду та стиглих ягід. З блакитного тла дивиться дівчина у святковому вбранні. Її обличчя, спокійне й усміхнене, з рум’янцем на щоках. На голові пишний вінок: червоні квіти переплітаються з темним листям і легкими графічними лініями, які розходяться довкола обличчя, наче трави чи сонячні промені. У руках дівчина тримає миску, наповнену червоними ягодами, маленькими дарами землі. У цьому образі легко прочитується сама назва — «Флора». Це не антична богиня весни, перенесена на порцеляну буквально, а її українське, народне перевтілення. Флора тут — молода господиня, дівчина з квітами й плодами, уособлення землі, що цвіте, родить і щедро віддає людині свої дари.ВІДЕО ДНЯ
Віталій Овчаренко, Ірина Савко. Кухоль для заварювання трав «Флора». Полонський фарфоровий завод. 1987
— Краса!РЕКЛАМА
— Особливо влучно малюнок поєднано з призначенням предмета. Квіти у вінку, ягоди в руках, рослинний орнамент навколо постаті ніби підказують, що всередині посудини мають настоятися пахощі літа. І тоді звичайний побутовий предмет набуває майже обрядового звучання: заварюючи м’яту, липовий цвіт, чебрець чи інші трави, людина немов приймає маленький дар від цієї порцелянової Флори.
Обидві сторони кухля вражають красою

«Трави зображені на порцеляні й водночас заварюються всередині неї»

— Декоративність малюнка побудована на виразному поєднанні червоного, чорного, білого й приглушеного блакитного, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Тут відчувається звернення до української народної графіки, вишивки, розпису, проте художниця не копіює традиційні мотиви, а створює власний, дуже впізнаваний образ. Авторка малюнка для деколі «Флора» — Ірина Савко-Перепадя. Після закінчення Львівського інституту прикладного мистецтва (нині — Львівська національна академія мистецтв) вона працювала на Полонському фарфоровому заводі з 1985-го до 1987 року. Форму кухля було створено значно раніше, у 1976 році, Віталієм Овчаренком. Кухоль для заварювання трав «Флора» має продуману тричастинну конструкцію: власне кухоль із ручкою, внутрішня порцелянова вставка-ситечко та кришка. Головна посудина призначена для готового напою. Усередину неї вставляється висока циліндрична заварювальна вставка, у дні якої зроблено численні невеликі отвори. Саме в неї насипали сухі трави, квіти, листя або трав’яну суміш і заливали гарячою водою. Через отвори вода вільно проходила крізь рослинну сировину, насичуючись її смаком та ароматом, тоді як самі трави залишалися всередині вставки. Після настоювання ситечко можна було вийняти, і в кухлі залишався вже проціджений напій. Така конструкція поєднувала в одному предметі функції заварника, фільтра й чашки, дозволяючи готувати одну індивідуальну порцію настою без окремого чайника. Завершує комплект порцелянова кришка з широким бортиком. Вона щільно накриває кухоль під час заварювання, допомагаючи довше утримувати тепло й аромат трав. Її верх прикрашено невеликою композицією з червоних квітів на блакитному тлі — своєрідною декоративною крапкою, що повторює рослинну тему деколі на корпусі.РЕКЛАМА
Цей кухоль не тільки гарний, але й дуже зручний у користуванні
— Що зображено на іншому боці кухля?
— З другого боку кухля «Флора» мисткиня продовжує тему щедрості природи, але розкриває її вже в іншому настрої. Тут перед нами дівчина, яка тримає великий оберемок польових рослин. Вона трохи схилила голову до зібраних трав і квітів, ніби щойно повернулася з літнього поля. У її позі немає урочистості, навпаки, відчувається тиха зосередженість людини, яка добре знає землю, розрізняє її рослини та уміє користуватися її дарами. Особливо промовистим є сам оберемок. Високі колосоподібні стебла, широке листя, червоні квіти утворюють майже окремий декоративний букет. Художниця не прагне ботанічної точності, рослини узагальнені й перетворені на орнамент. Але саме тому вони сприймаються ширше: як образ літнього різнотрав’я, польових квітів і цілющих трав. Дівчина в червоно-білому народному вбранні органічно зливається з цим рослинним світом. Ритми смуг на рукавах перегукуються з вертикалями трав, червоні квіти — із барвами одягу та рум’янцем обличчя. Чорний контур збирає композицію докупи, а м’яке блакитне тло надає їй прохолоди й повітря.
Блакитні рослинні завитки довкола зображення нагадують декоративне обрамлення старовинної народної картинки. Якщо на одному боці кухля дівчина з чашею ягід постає своєрідним уособленням плодів землі, то тут вона вже є збирачкою її трав і квітів.
— Чим же особливий цей кухоль?РЕКЛАМА
— Трави зображені на порцеляні й водночас заварюються всередині неї. Цей кухоль передає особливу рису української порцеляни — уміння навіть найзвичайнішу річ для щоденного вжитку перетворити на маленьку розповідь про красу землі, тепло дому і літо, яке можна зберегти у жмені пахучих трав.
Такий посуд дарує чимало позитивних емоцій
Обидва малюнки доповнюють один одного: один говорить про достиглі плоди, другий — про цілюще різнотрав’я. Разом вони створюють маленьку розповідь про літо та його щедрість.

Раніше дослідниця історії української порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла «ФАКТАМ» про вінтажні сервізи для галушок.
Фото у заголовку: Віталій Овчаренко, Ірина Савко. Кухоль для заварки трав «Флора». Полонський фарфоровий завод. 1987
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк Сообщает fakty.ua