Українські народні казки сповнені мудрості, яка не втрачає актуальності протягом століть.
Казка «Кирило Кожум’яка» розповідає про київського богатиря, який переміг змія. Кожум’яка — ремісник, який вручну обробляв та розм’якшував шкіру тварин для виготовлення одягу та взуття. Він мав надзвичайні силу, сміливість та готовність прийти на допомогу.
Нещодавно Національний банк України презентував пам’ятну монету «Українські народні казки. «Кирило Кожум’яка».
Сьогодні ж йтиметься про порцелянові твори, натхненні цією казкою.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про ці роботи, які є особливими у творчому доробку вітчизняних фарфористів.

«Владислав Щербина показав героя у момент внутрішньої зосередженості»

- Образ Кирила Кожум'яки став джерелом натхнення для багатьох українських фарфористів, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — У 1957 році відомий вітчизняний скульптор Владислав Щербина створив монументальну порцелянову композицію «Кирило Кожум'яка» для Київського експериментального кераміко-художнього заводу. Владислав Щербина показав героя у момент внутрішньої зосередженості. Богатир стоїть непорушно, міцно стискаючи в руках важку булаву. Його могутні плечі демонструють фізичну силу, а спокійний та водночас рішучий погляд показує моральну готовність до двобою.ВІДЕО ДНЯ
Владислав Щербина. «Кирило Кожум’яка». Київський експериментальний кераміко–художній завод. 1957 рік
— Дуже талановита робота! Дещо нагадує античну скульптуру, але у неї свій, український характер…РЕКЛАМА
— Цікаво, що збереглася газетна публікація 1960 року. На фотографії скульптор працює над цією композицією в художньому цеху Київського експериментального кераміко-художнього заводу. У статті зазначалося, що колектив підприємства готується до Всесвітнього фестивалю молоді та студентів, а Владислав Щербина щойно завершив нову роботу «Кирило Кожум'яка» за мотивами української народної казки. Це унікальне архівне фото дає змогу побачити митця поруч із власним твором ще на етапі його створення. Очевидно, що ця робота була для нього особливою.

«Григорій Молдаван створив справжню драматичну сцену»

— Хто ще з українських митців втілив у порцеляні образ героя української народної казки?
- Скульптор Григорій Молдаван у 1960 році створив масштабну композицію «Кирило Кожум'яка», а розписала її мисткиня Галина Калуга. Якщо Владислав Щербина зосередився на образі самого богатиря, то Григорій Молдаван створив справжню драматичну сцену. У центрі композиції — могутній Кирило Кожум’яка, а поряд зі своїм рятівником київська царівна-красуня. Внизу погляду відкривається фрагмент запеклої боротьби богатиря зі змієм, голова якого композиційно стає пластичною основою всієї скульптури. Композиція вибудувана по вертикалі, завдяки чому погляд глядача природно рухається від переможеного чудовиська до героя і далі — до врятованої дівчини, перетворюючи народну легенду на символ тріумфу добра над злом.РЕКЛАМА
Григорій Молдаван, розпис Галини Калуги. «Кирило Кожум’яка». Київський експериментальний кераміко–художній завод. 1960 рік
- Цікава інтерпретація теми й у композиції Олександра Чередника «Кирило Кожум'яка», створеній на Полонському заводі художньої кераміки у 1974 році, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Митець обирає найнапруженішу мить легенди: богатир уже заніс над головою зброю, готуючись завдати вирішального удару змієві. Композиція сповнена динаміки, внутрішньої сили та стрімкого руху, а постать героя втілює непохитну віру в перемогу добра.
Олександр Чередник. «Кирило Кожум’яка». Полонський завод художньої кераміки. 1974 рік

«Декоративне блюдо „Кирило Кожум'яка“ Петра Печорного — ще одна інтерпретація образу»

— Яка з робіт вам подобається найбільше та чому саме?РЕКЛАМА
- Цікаві всі — кожна по-своєму. Мені дуже подобається скульптурна композиція Григорія Молдавана. Це ціла театральна сцена. Розпис Галини Калуги додає декоративності й робить твір схожим на давню народну легенду, перенесену у фарфор. Неймовірне враження справляє й робота Владислава Щербини. Кирило ніби ще не вступив у бій, але вже зрозуміло, хто переможе. Найбільш емоційною і динамічною є робота Олександра Чередника. Вона схожа на стоп-кадр із фільму. Глядач відчуває, що за мить буде вирішальний удар. Різні за пластикою, композицією та художньою мовою, роботи об'єднані спільною ідеєю: Кирило Кожум'яка постає не лише казковим богатирем, а й уособленням ідеї перемоги добра над злом. Сьогодні порцелянові роботи за мотивами української народної казки «Кирило Кожум’яка» — справжні раритети.
— Як скульптурними казковими персонажами можна доповнити інтер'єр?
— Такі речі дуже добре виглядають у оселі як емоційні акценти. Наприклад, у сучасному мінімалістичному інтер'єрі одна така скульптура може стати головною окрасою кімнати. У бібліотеці або кабінеті вона чудово поєднається зі збірками українських казок, виданнями про історію України та декоративною керамікою. У вітальні композицію можна доповнити вишитим рушником, бронзовими свічниками, старовинними книгами. До речі, ось ще одна чудова робота, натхненна казкою. Декоративне блюдо «Кирило Кожум'яка» Петра Печорного — ще одна інтерпретація образу, який є символом сили духу, здатності захистити рідну землю та перемогти зло.
Петро Печорний. Декоративне блюдо «Кирило Кожум'яка». Опубліковано у каталозі виставки творів «Петро Петрович Печорний» Спілки художників України, Київська організація спілки художників України. Київ. 1989 рік
Раніше у «ФАКТАХ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала про справжній раритет — дитячий сет з абеткою.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку — Олександр Чередник. «Кирило Кожум’яка». Полонський завод художньої кераміки. 1974 рік
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк Сообщает fakty.ua