Навіть попри війну і шалені обстріли День Києва залишається улюбленим святом киян та гостей міста, які закохуються у нього з першого погляду. Київ — місто, що дихає історією та водночас дуже сучасне. У травні воно особливо гарне, адже цвітуть каштани, які вважаються однією з візитівок столиці України.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетний сервіз «Київ», створений вітчизняними митцями на Сумському фарфоровому заводі у 1982 році.

«М'які округлі об’єми асоціюються з храмовою архітектурою»

- За традицією, святкування Дня Києва припадає на останню неділю травня, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Чайний сервіз «Київ» було створено на Сумському фарфоровому заводі у 1982 році з нагоди 1500-річчя міста. В ньому втілений талант чотирьох митців — Василя Веретьохіна, Олександра Яворського, Василя та Олександри Ярмоленків. Форма сервізу стримана й урочиста. М’які округлі форми асоціюються з храмовою архітектурою. Розпис, у якому втілено декоративний образ міста-легенди, побудований на поєднанні білого фарфору з насиченим червоно-помаранчевим кольором та зеленими акцентами.ВІДЕО ДНЯ
В. Веретьохін, О. Яворський. Розпис В. та О. Ярмоленків. Чайний сервіз "Київ". Сумський фарфоровий завод. 1982 рік
— Що символізують ці яскраві кольори?РЕКЛАМА
— Поєднання помаранчевого та зеленого означає природну гармонію, життєву силу та оптимізм. Оранжевий — це тепло, сонце, глина, святковість… Зелений — каштани, київські сади, мальовничі схили Дніпра. Обидва кольори дуже життєствердні. Не випадково поєднання оранжевого та зеленого часто зустрічається у народному розписі, кераміці, вишивці. У цьому сервізі оранжевий ніби «світиться», а зелений додає глибини й рівноваги.

«Сонце — символ життя, світла, духовності та вічності»

— Краса!
- У декоруванні відчувається стилістика народної графіки, українських кахлів, книжкової орнаментики й давніх лубкових мотивів. Сонце, вершники, музиканти, човни, квіткові вставки — усе це створює образ Києва як осередку історії, культури й народної пам’яті. Особливу роль відіграють три чайники різного розміру, поставлені один над одним. Вони ніби утворюють символічну вертикаль часу: від камерного домашнього чаювання до великої історії міста. Така багатоярусність додає сервізу архітектурного звучання.РЕКЛАМА
В. Веретьохін, О. Яворський. Розпис В. та О. Ярмоленків. Чайний сервіз "Київ". Сумський фарфоровий завод. 1982 рік
— На верхньому чайнику бачимо сонце. І це ж, мабуть, невипадково?
— Справді. Сонце — символ життя, світла, духовності та вічності.
— Як думаєте, чому цей сервіз створено саме на Сумському фарфоровому заводі? РЕКЛАМА
- Це підприємство випускало чимало тематичних та сувенірних сервізів, присвячених ювілеям міст, історичним датам, фестивалям і виставкам. У 1982 році йшла підготовка до масштабного святкування 1500-річчя Києва. Уся Україна тоді буквально жила цією датою, йшла підготовка: створювалися плакати, марки, книги, сувеніри, кераміка… Тому цілком логічно, що не лише столичні підприємства працювали над даною темою. Київ — місто особливе: гарне та атмосферне. Для багатьох митців воно ставало та стає джерелом натхнення у творчості.

«На столі поряд з таким сервізом доречні київський торт, бузок чи півонії у вазі, старовинні листівки з краєвидами Києва»

- Сервіз «Київ» — приклад того, як український фарфор 1980-х років умів поєднувати святкову сувенірність із культурною пам’яттю, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — У ньому Київ постає теплим та навіть трохи казковим містом золотих куполів. Мені особливо подобається, що автори не пішли шляхом «офіційного» ювілейного пафосу. Сервіз вийшов дуже теплий. У цих червоно-помаранчевих орнаментах, сонцях, вершниках і стилізованих храмах є щось дуже живе, близьке до народної картинки, українського розпису й навіть дитячого відчуття свята. Цікаво й те, як форма працює разом із декором. Вертикаль із трьох чайників справді нагадує архітектуру Києва — дзвіниці храмів, силует міста на пагорбах. А білий фарфор дає цьому розпису «дихати», не перевантажує його. І ще один важливий момент: сервіз дуже впізнаваний як твір саме 1980-х років, але у ньому є декоративна щирість, через яку він і сьогодні сприймається тепло та сучасно.
Кожен чайник із сету цікаво розглядати у деталях
— Як краще, на вашу думку, сервірувати стіл таким чайним сервізом?
— Цей сет — це не просто посуд. У День Києва він може стати невід’ємною частиною атмосфери свята. Такі сервізи у родинному святкуванні особливі, коли хочеться додати речам сенсу й пам’яті.
— Справді.
- Думаю, такий сервіз особливо красиво сприймається саме у неспішному святковому чаюванні. На столі можуть бути знаменитий київський торт, бузок чи півонії у вазі, старовинні листівки з краєвидами Києва, книжки та альбоми про місто. Доречними будуть вишукані мереживні серветки та скатертина. Вони теж можуть бути вінтажними — речами з родинною історією.
— Можна подати до чаю знамените київське сухе варення, яке є одним із гастрономічних символів Києва.
— Думаю, це чудова ідея. Шматочки фруктів різного кольору виглядають неначе «коштовності». Київське сухе варення можна подати у цукорниці або на маленьких блюдцях.
— Чи є цей чайний сервіз сьогодні колекційною рідкістю?
- Безумовно. Особливо, у повній комплектації. Цей сервіз — справжній раритет. Він дуже промовистий твір свого часу. У сеті дивовижно поєдналися сувенірність, історична пам’ять, декоративність і майже казковий образ міста. Такі речі надзвичайно привабливі для колекціонерів та дослідників історії дизайну.
Сообщает fakty.ua