Це трапилось у 1960 році. У Лондоні у знаменитої актриси Софі Лорен з номера готелю було вкрадено коштовності — діаманти, рубіни та смарагди. Вона була у відчаї та навіть звернулась з екрана телевізора з проханням повернути їй прикраси.
Легендою стала історія про те, як режисер Вітторіо Де Сіка намагався втішити актрису, яка плакала. «Гроші приходять та йдуть…» — сказав він. Софі відповіла: «Зрозумій: ці коштовності були частиною мене!» Тоді Вітторіо промовив: «Ніколи не варто плакати за тим, що не може плакати за тобою…»
Ювелірне мистецтво цінується з давніх-давен. Сьогодні наша тема — порцеляновий сервіз, натхненний дорогоцінним каменем — рубіном. Слово «рубін» походить від латинського ruber, що означає «червоний».
Найдорожчий у світі рубін було продано на аукціоні більш ніж за 30 мільйонів доларів. Як і інші дорогоцінні камені, рубіни оцінюються за чотирма основними критеріями: колір (враховуються відтінок та насиченість), чистота, огранювання та вага в каратах. Також враховується географічне походження рубіна.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервіз «Рубін», створений вітчизняними митцями на початку 2000 років.

«Цей сервіз не просто посуд — це декоративний об’єкт, що тяжіє до ювелірного мистецтва»

— Кінець ХХ — початок ХХІ століття відкриває для українського фарфору нову свободу: звільнений від жорсткої ідеології, він повертається до естетики, до гри з матеріалом, до переосмислення традицій розкоші, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Сервіз «Рубін», створений митцями Сумського фарфорового заводу на початку 2000-х років, неначе інкрустований дорогоцінним камінням. У сеті, авторами якого є Олена Смірнова та Володимир Шевченко, краса коштовностей передана через рельєф, колір та ілюзію коштовності. Сервіз вражає красою та вишуканістю. Яка неймовірна пластика: піднятий корпус на ніжках, складна ручка, висока кришка з акцентною вершиною. Є щось від східних форм, але переосмислених через європейську декоративність. Червоні вставки-«кабошони», розсипані по рельєфу, працюють як імітація дорогоцінного каміння — рубінів. Вони не просто кольоровий акцент, а частина «ювелірної» концепції виробу.ВІДЕО ДНЯ
Олена Смирнова, Володимир Шевченко. Кавовий сервіз «Рубін». Сумський фарфоровий завод, початок 2000-х років
— Філігранна робота!
— У поєднанні із золотом це створює ефект коштовної оправи — ніби фарфор «інкрустований». Тобто назва не метафорична, а візуально підтверджена. Цей сервіз не просто посуд — це декоративний об’єкт, що тяжіє до ювелірного мистецтва. Рельєфна пластика, підкреслена щедрим золоченням, створює відчуття складної оправи, в яку вбудовано «камені» — рубінові акценти.РЕКЛАМА

«У східній традиції посуд буквально декорували коштовностями»

— Яка гарна чашка! Неначе ювелірна прикраса!
— Так. Перше враження — це вже не чашка, а майже коштовність. Що тут особливо сильне? Пластика — вона скульптурна. Три ніжки та «піднятий» корпус створюють ефект піднесеності. «Переплетіння», краплі, вставки — це фактично імітація оправи. І червоні акценти працюють, як каміння. Вони не намальовані, а виглядають наче інкрустація. До речі, у східній традиції посуд буквально декорували коштовностями. РЕКЛАМА
Олена Смирнова, Володимир Шевченко. Чашка з кавового сервіза «Рубін». Сумський фарфоровий завод, початок 2000-х років
— Знаю, що така традиція існувала й на французьких мануфактурах. Сервізи для знаменитих людей світу оздоблювали перлами та навіть діамантами.
— Усе це дійсно цікаві факти. Також зверніть увагу на ручку чашки. Вигин, «золотий жест» — це вже майже жест руки, що тримає. Дуже промовисте й блюдце. Це вже не просто підставка, а самостійний декоративний центр, майже медальйон. Рубінова розетка в центрі — фактично серце всієї композиції. І дуже важливо: вона не плоска за відчуттям. Завдяки золотому «лускатому» малюнку створюється ефект внутрішнього сяйва, ніби камінь має глибину. Це не тільки колір — це імітація структури дорогоцінного матеріалу. А шахові, «переплетені» фрагменти з золотими краплями — пряма алюзія на ювелірну оправу. І дуже тонкий момент: на чашці — рельєф, а тут — більше живопис плюс рельєфна ілюзія. Тобто техніки різні, але мова одна.
Блюдце з кавового сервізу «Рубін»

«Світло стає співавтором. Під променями сонця сервіз буквально оживає»

— Кавник — кульмінація сервізу, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. - Він ніби «вдягнений» у коштовний пояс. Ручка кругла, замкнена, майже як браслет. Носик витягнутий, спрямований, динамічний. Кришка — як вишуканий фінал. І оця маленька «рубінова» вершина дуже важлива. Вона наче здіймає всю композицію вгору.РЕКЛАМА
Кавник з кавового сервізу «Рубін»
— Чи були інші варіанти розпису сервізу?
— Так. Ось ще один варіант розпису сервізу «Рубін» — він більш театральний. Тут уже не просто коштовність, а коштовність у промені. Якщо попередній декор працював через вставки, то тут з’являється суцільне рубінове поле з золотим малюнком — воно має вигляд майже як ювелірна емаль. Цей ефект «луски» або сітки дає відчуття не просто каменю, а огранованої поверхні. Світло стає співавтором. Під променями сонця сервіз буквально оживає. Червоне починає світитися, золото відбиває, і весь предмет стає динамічним. Це дуже важливо: цей варіант розпису сервізу потребує світла, він розрахований на нього. Кожен варіант декору, безумовно, цікавий по-своєму. Милуватися такими речами можна нескінченно.
Кавовий сервіз «Рубін». Сумський фарфоровий завод, початок 2000-х. Варіант розпису

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Людмила Карпінська-Романюк розповіла про витвори мистецтва, що звеличують музу як джерело натхнення у творчості.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Олена Смирнова, Володимир Шевченко. Чашка з кавового сервізу «Рубін». Сумський фарфоровий завод, початок 2000-х Сообщает fakty.ua