Багато хто пам’ятає, що порцелянові кашпо були окрасою інтер’єрів у минулому столітті. Сьогодні мода повертається. І якщо ви маєте вінтажне кашпо, воно може стати у вашій оселі справжнім арт-об'єктом, що неодмінно приверне увагу гостей.
Фарфорові кашпо мають давню історію. Багато століть тому вони прикрашали палаци. Сьогодні ж можуть стати окрасою інтер’єру сучасного будинку, бо поєднувати нові речі з тими, що мають історію, зараз у тренді. Мода на вінтаж зараз спостерігається у всьому світі.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вінтажні кашпо з флористичним дизайном, створені вітчизняними фарфористами.

«Квіткові мотиви близькі до народних орнаментів, а золота обводка додає завершеності»

- Невеликі настінні вазочки називаються кашпо, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Вони створені для того, щоб оживити інтер’єр. Форми настінних вазочок «Малютка» різні, але об’єднані дизайном. Квіткові мотиви близькі до народних орнаментів, а золота обводка додає завершеності.ВІДЕО ДНЯ
Н. Воронізька-Гонсалес. Настінні вази для квітів "Малютка". Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1971 рік
— Гарно!РЕКЛАМА
- Ось кашпо «Жолудь». У назві відчувається природний прообраз. Декор розгортається як маленька історія. Казковий птах вписаний у рослинний орнамент. Зелено-жовта гама з акцентами золота надає композиції тепла й легкого сяйва. Саме такі речі, невеликі, але продумані, перетворюють середовище на таке, в якому хочеться жити. Рослини стають невід’ємною частиною простору. А разом із ними — і кашпо.
У 1960-х роках кашпо увійшло у моду й як сувенірний і подарунковий виріб. Це період, коли Полонський завод художньої кераміки цілеспрямовано спеціалізувався на випуску сувенірно-подарункової продукції. Виробнича модель того часу часто передбачала розподіл ролей: форми та художні рішення розроблялися, зокрема, на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, тоді як серійний випуск здійснювався у Полонному.
Настінна ваза «Жолудь». Полонський завод художньої кераміки. Розроблена на Київському експериментальному кераміко- художньому заводіРЕКЛАМА

«Кашпо з’являлися на стінах поряд із полицями, килимами, світлинами»

— Яке кашпо вам найбільш до вподоби?
— Кожне гарне по-своєму. Ось ваза для квітів «Настінна». Ця форма м’яка, з легкими хвилями рельєфу. Вона нагадує згорнуту пелюстку або мушлю, що відкривається назустріч світлу. Теплий, живописний букет, виконаний в охристо-золотавій гамі, розгортається на білому тлі, мов спогад про літо. Квіти не виписані до ботанічної точності — вони узагальнені, декоративні, але саме тому впізнавані. Це не просто орнамент — це настрій. Такі речі створювали атмосферу дому у 1960−70-х роках. Вони з’являлися на стінах поряд із полицями, килимами, світлинами — і приносили з собою щось дуже важливе: живу присутність природи в міському просторі. І навіть без квітів така ваза не порожня, бо сама вже є квіткою. Така ваза випускалася також Київським експериментальним кераміко-художнім заводом.
Ваза "Настінна для квітів". Полонський завод художньої кераміки. 1969 рік
— Яке різноманіття форм та декору! Цікаво кожну розглядати у деталях…РЕКЛАМА
— А ось ще одна полонська ваза. Її форма проста і водночас продумана. Яскравий червоно-чорний розпис рішучий, контрастний, майже знаковий. Така ваза могла висіти на кухні, у вітальні чи коридорі — і завжди працювала як акцент. Навіть без квітів, бо її завдання — не тільки тримати рослину, а формувати настрій простору.
Ваза для квітів "Настінна". Полонський завод художньої кераміки. 1969 рік

«Ці невеликі настінні вази виявилися здатними втримати більше, ніж квіти — вони втримали дух свого часу»

- Ось ще одне гарне кашпо, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Форма витягнута, стримана, майже архітектурна. Вона піднімається вгору, звужується донизу, немов стилізований пагін. У цьому силуеті є щось від модерністської пластики — чистота лінії, увага до пропорції, до ритму. І розпис тут інший. Не букет — а знак. Не квітка — а натяк на неї. Кілька кольорових площин — жовта, сіра, теракотова — перетинаються, ніби листя в русі. Чорні лінії, схожі на графічні штрихи, підкреслюють цей рух, додають легкості. Це вже мова 1970-х років — коли декоративне мистецтво починає тяжіти до узагальнення, до умовності, до сучасного ритму. І знову ж таки — навіть без квітів ця настінна ваза не порожня. Бо тут рослина вже ніби закладена в самій формі. У витягнутому силуеті, ритмі ліній, диханні кольору.
Ваза настінна. Полонський завод художньої кераміки, 1969 рік
— Як вважаєте, чому до таких вінтажних речей зараз спостерігається надзвичайно великий інтерес?
- Ці кашпо створюють повний образ часу — коли поруч існують традиція і модерність, декоративна щедрість і пластична стриманість,
і кожна річ знаходить своє місце в інтер’єрі — і в історії. Саме в кашпо дуже чітко видно, як декоративне мистецтво входить у повсякденне життя — не як розкіш, а як необхідність краси. І, можливо, саме тому вони так переконливо звучать сьогодні. Ці роботи були створені в момент, коли людина заново вчилася облаштовувати свій простір — не лише зручно, а й з відчуттям образу, настрою, гармонії. Невеликі настінні вази виявилися здатними втримати більше, ніж квіти — вони втримали дух свого часу. Вінтажні кашпо зроблять вашу оселю особливо затишною. Й якщо вони збереглися у вашому домі, дайте їм нове життя. Такі речі у оселі подарують вам та вашим рідним й близьким позитивні емоції, а це, погодьтесь, завжди дуже важливо.
Раніше у «ФАКТАХ» дослідниця історії скла Олена Тахтай розповідала про те, що посуд з бабусиних сервантів екологічно чистий. І радила сервірувати ним стіл не лише для краси, а й заради здоров’я.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку Н. Воронізька-Гонсалес. Настінні вази для квітів «Малютка». Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1971
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк Сообщает fakty.ua