Сині квіти зустрічаються у природі значно рідше, ніж червоні, оранжеві, жовті та білі. У мистецтві ж порцеляни кобальтова флора та фауна досить популярна. Часто такі квіти мають фантазійний вигляд.
Можливо, й у вашій оселі є сети з кобальтовими квітами, створені українськими митцями? Сьогодні цікавість до вінтажних речей спостерігається в усьому світі. Стилісти радять сміливо поєднувати їх в інтер’єрі з сучасними. Це дуже вишукано та неординарно.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи відомих українських фарфористів, в яких кобальтові квіти зачаровують своєю красою.

«Синій птах — це образ, що має глибоке коріння в українській традиції»

— Набір порцелянових чайників митців Валерія Богача та Аліси Кордас (на фото у заголовку. - Авт.) вражає красою, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Чайники різного розміру утворюють своєрідну порцелянову вежу. Форма «Олімп», створена Валерієм Богачем, вирізняється м’якою пластикою об’ємів. Округлі корпуси чайників нагадують стиглі плоди або давні глечики, а витягнуті носики та витончені ручки надають живої елегантності. Розпис Аліси Кордас дуже витончений. На білому фарфорі розквітають насичені кобальтові квіти, серед яких з’являється синій птах — це образ, що має глибоке коріння в українській традиції. У народному мистецтві птах часто символізує щастя, гармонію і добру звістку, а в орнаменті — тісний та нерозривний зв’язок людини з природою.ВІДЕО ДНЯ
— Краса!
— Сині квіти й листя розгортаються навколо округлих поверхонь чайників так, ніби рухаються разом із формою. Орнамент не статичний — він плине, обіймає об’єм, створюючи відчуття живого рослинного світу. Кобальт тут звучить глибоко й насичено, але водночас легко, залишаючи фарфору його природну білизну. У цьому сеті поєднуються дві традиції українського фарфору: декоративна сила кобальтового розпису та любов до народних мотивів. Завдяки цьому він має вигляд не лише предмету столового сервірування, а як маленької порцелянової композиції — витонченої, поетичної, сповненої тихої радості.РЕКЛАМА
— Чому така назва форми — «Олімп»?
— По-перше, цей силует легко асоціюється з міфічною горою Олімп — місцем, де, за грецькою міфологією, мешкали боги. Предмет ніби підіймається вгору ярусами — від найбільшого до найменшого, як сходження до вершини. По-друге, ця форма дуже монументальна та врівноважена. Великі округлі об’єми, плавні силуети, чітка вертикальна вісь — усе це створює відчуття величності, навіть певної урочистості. Такі риси добре відповідають символіці Олімпу як вершини, ідеалу, найвищого місця.
— Які ще роботи з кобальтовими квітами подобаються вам особисто?РЕКЛАМА
— На витонченій формі графинів для лікеру, створеній Миколою Трегубовим, художниця Наталія Галушко-Аксьоненко розгорнула цілу галерею кобальтових квітів — пишних півоній і троянд, що розквітають на білому фарфорі.
Графини для лікеру «Для душі». Коростенський фарфоровий завод, 1990-ті роки. Форма — Микола Трегубов. Розпис — Наталія Галушко-Аксьоненко
— Як же, мабуть, складно розписувати таку рельєфну поверхню!
— Розпис на гофрованій поверхні — це завжди виклик для художника, навіть якщо орнамент здається легким і природним. У цих роботах він справді зачаровує красою. На формі Миколи Трегубова народжується своєрідний кобальтовий сад, де пластика фарфору й мова квіткового декору поєднуються у гармонійну порцелянову історію. Кобальтові квіти огортають поверхню предмета плавним ритмом пелюсток і стебел. Струнка, врівноважена форма графина, створена Миколою Трегубовим, надає композиції особливої елегантності. Округлий об’єм корпусу м’яко переходить у витягнуту шийку, а складний силует ручки й довгий вигнутий носик формують витончену вертикаль, в якій відчувається пластична культура української порцеляни кінця двадцятого століття. Декор Наталії Галушко-Аксьоненко наповнює форму живим рухом квітів. Кобальтові півонії та троянди ніби розквітають на поверхні фарфору — так само природно й вільно, як у природі, де кожна пелюстка створює настрій.

«На графині для лікеру, створеному Іваном Ткаченком, глибокий кобальт перетворює фарфор на нічне небо»

— Як ошатно! Милуватися цими роботами можна нескінченно…РЕКЛАМА
— Іноді достатньо одного кольору, щоб порцеляна почала розповідати свою історію. На графині для лікеру, створеному Іваном Ткаченком на Коростенському фарфоровому заводі у 1956 році, глибокий кобальт перетворює порцеляну на нічне небо. На його темно-синьому тлі розквітають великі квіти — світлі, майже сяйливі, намальовані тонкою лінією та м’якими переходами барви. Широкий округлий корпус графина здається спокійним і врівноваженим, мов гладінь води. З нього виростає коротка шийка з кришкою, увінчаною золотим акцентом, а м’яка дуга ручки замикає силует у гармонійне коло.
І. Ткаченко. Графин для лікеру. Коростенський фарфоровий завод. 1956
— Такий графин — справжня окраса столу…
— Предмет одночасно простий та урочистий — такий, яким часто буває справжній фарфор. Кобальтове тло ніби поглинає світло, а квітковий орнамент повертає його — у вигляді пелюсток, листя й тонких рослинних ліній. Золота обвідка додає тепла, мов тихий промінь на глибокому синьому полі. І здається, що цей графин створений не лише для напою. Він — також для тих вечорів, коли розмова триває довше за келих, а прості речі стають красивими. Кобальтові квіти на порцеляні зачаровують своєю вишуканістю.

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Людмила Карпінська-Романюк розповіла про кобальтові сервізи, які нікого не залишать байдужими.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Набір чайників. Полонський фарфоровий завод, 1990. Форма «Олімп». Автор форми — В. Богач. Автор розпису — А. Кордас Сообщает fakty.ua