«Тим, що я став художником, завдячую квітам» — говорив легендарний французький митець Клод Моне. Свій сад у Живерні, який дарував натхнення, він вважав своїм найкращим шедевром.
Весняні мотиви одні з улюблених у українських митців. Сьогодні ж мова піде про яблуневий сад у порцеляні. Навесні квітучі дерева зачаровують красою. Ними можна милуватися нескінченно.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вітчизняні сервізи з яблуневим цвітом.

«Яблуневий цвіт — символ весни, молодості та оновлення»

— В українських порцелянових сетах часто звучить діалог двох митців: один говорить мовою форми, створюючи її, інший — мовою кольору й орнаменту, розписуючи посуд, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Разом вони створюють справжнє диво. Ось сервіз «Яблуневий цвіт», створений митцями Довбиського фарфорового заводу. Насичений кобальтовий фон створює глибокий, майже нічний простір, на якому ніжно розквітають білі квіти яблуні. Вони виглядають так, ніби щойно торкнулися поверхні фарфору — легкі, повітряні, з тонкими золотими акцентами, що мерехтять під світлом. Форма «Полісся», створена Сергієм Гавришем, вирізняється гармонійною округлістю й плавністю ліній. Це створює відчуття затишку. Розпис Миколи Поліщука справді поетичний. Квіти яблуні ніби світяться на темному тлі. Між ними з’являються золотисті листочки та гілочки, які створюють легкий рух орнаменту. Усе разом нагадує весняний сад у вечірньому світлі — тихий, ароматний, сповнений очікування тепла.ВІДЕО ДНЯ
Чайний сервіз «Яблуневий цвіт». Довбиський фарфоровий завод, 1975. Форма «Полісся». Автор форми — С. Гавриш. Автор розпису — М. Поліщук.
— Краса!РЕКЛАМА
— А ось інша форма сервізу з тим самим розписом. Її автор — Олександр Ярош. Особливість цієї форми полягає у компактному, майже кулеподібному об’ємі предметів і чітко окресленому кільцевому підніжжі. Кожна форма має свій настрій, свою поетику та поціновувачів. Кожен сервіз красивий по-своєму.
ОО. Ярош, М. Поліщук. Чайний сервіз «Яблуневий цвіт». Довбиський фарфоровий завод. 1970-ті
— Що символізує яблуневий цвіт?РЕКЛАМА
— Це символ весни, молодості та оновлення. Саме тому такі орнаменти часто з’являлися у декоративному мистецтві — у вишивці, розписах, кераміці й, звичайно, у фарфорі. У виробах Довбиського фарфорового заводу кобальтовий розпис досяг особливої досконалості. Глибина синього кольору й контраст білих квітів створюють ефект святковості, але без зайвої пишності. У цьому поєднанні відчувається природна гармонія — ніби сама порцеляна зберігає пам’ять про весняний сад. Такий сервіз не лише прикрашає стіл. Він створює атмосферу — тиху, теплу, майже домашню. І коли на білому фарфорі розквітають ці кобальтові квіти, навіть звичайне чаювання перетворюється на маленьке свято весни.

«Білі квіти ніби осяяні внутрішнім світлом»

— Пити з таких вишуканих чашок чай — насолода.
— Довбиські кобальтові сервізи були справжньою візитівкою цієї мануфактури, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Майстри уміли досягати глибокого, насиченого синього кольору, на якому особливо ефектно звучали білі квіти та золоті деталі. У цьому поєднанні народжувалася характерна естетика українського фарфору середини двадцятого століття — стримана, але водночас урочиста.
— А чим особливий сервіз «Яблуневий цвіт», який випускався на Полонському фарфоровому заводі?РЕКЛАМА
— Він належить до тих класичних зразків української порцеляни середини двадцятого століття, у яких поєдналися стримана елегантність форми і декоративна виразність кольору. Глибокий кобальтовий фон створює благородну основу композиції, на якій розквітають великі білі квіти яблуні. Їхні темні серцевини й тонкі золоті гілочки додають орнаменту ритму і підкреслюють його декоративну чіткість.
Форма П-56, створена Іваном Джимою, вирізняється врівноваженою пластикою. Округлий корпус чайника, м’які об’єми цукорниці та витончена чашка з делікатною ручкою створюють гармонійний ансамбль. У цих предметах відчувається прагнення до класичної пропорційності: форма не перевантажена деталями, але має достатню пластичну виразність, щоб підкреслити декоративний розпис. Розпис Антоніною Мойсеєвою будується на контрасті світлого і темного. Білі квіти, розташовані на насиченому кобальтовому тлі, виглядають особливо яскраво, ніби осяяні внутрішнім світлом. Золото, яке підкреслює ручки, обідки та гілочки, додає сервізу святковості та витонченого блиску.
Чайний сервіз «Яблуневий цвіт». Полонський фарфоровий завод, 1956. Форма П-56. Автор форми — І. Джима. Автор розпису — А. Мойсеєва.
— Цей сервіз ошатний…
— Для Полонського фарфорового заводу кобальтові розписи стали одним із важливих напрямів художнього оформлення виробів. Майстри поєднували глибину синього кольору з білизною фарфору та золотими акцентами, створюючи декоративні композиції, що виглядали святково й водночас елегантно. У цьому сервізі поєднуються простота і урочистість. Він нагадує невеликий порцеляновий сад, де на темному тлі вечора розквітають білі квіти яблуні. Саме ця поетична мить весни — крихка, але прекрасна — збережена у фарфорі, який здатний передавати красу крізь десятиліття.
— Чому, на вашу думку, саме яблуневий цвіт став таким популярним мотивом в українській порцеляні?
— Це дуже впізнаваний символ весни й оновлення. Після суворих воєнних років 1950-ті принесли людям потребу у світлій, життєствердній образності. Квітучий сад став метафорою відродження — тихої радості мирного життя. До речі, магія яблуневого саду робить ці сервізи мрією багатьох людей і сьогодні.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповілм про вінтажний дитячий посуд, який, можливо, й у вашому домі.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Чайний сервіз «Яблуневий цвіт». Полонський фарфоровий завод, 1956 Сообщает fakty.ua