Леонардо да Вінчі писав, що Всесвіт митця — у його розумі та руках. І з ним важко не погодитися. Сьогодні мова піде про кобальтові сервізи у розписі мисткині Алли Хитько на формах, створених фарфористом Миколою Трегубовим. Ці роботи сповнені філософії. В них — висота та глибина творчої думки. Про це, до речі, свідчать і назви сервізів — «Космос» та «Перлинний».
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про кобальтові сети, створені відомими митцями Коростенського фарфорового заводу.

«Мені дуже подобається столовий сервіз «Квітковий кобальт»

— Мисткиня Алла Хитько належить до покоління художників, які в другій половині ХХ століття сформували поетичну мову українського фарфору, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Протягом сорока років роботи у художній лабораторії Коростенського фарфорового заводу Алла Хитько зуміла надати серійним виробам особливої художньої виразності. В її витворах побутова річ перестає бути лише предметом ужитку й набуває рис образу — камерного, ліричного, сповненого внутрішнього світла. Твори Алли Хитько, позначені вишуканою декоративністю, водночас зберігають глибокий зв’язок з народною культурою, у якій краса завжди поєднується з життєствердністю. У 2025 році минуло сто років від дня народження мисткині. Цей ювілей став нагодою не лише вшанувати її пам’ять, а й заново відкрити значення її творчості для українського декоративного мистецтва. Адже в її роботах порцеляна постає не як матеріал, а як особливий простір культури — простір довіри, гармонії та світла. Сьогодні я хочу розповісти про кобальтові сервізи у розписі Алли Хитько на формах Миколи Трегубова. Ці роботи розповідають про красу Всесвіту.ВІДЕО ДНЯ
— Який із цих сетів ваш улюблений?
— Мені дуже подобається столовий сервіз «Квітковий кобальт». Він є одним з яскравих зразків розвитку декоративної мови українського фарфору другої половини ХХ століття, в якому класична традиція кобальтового розпису набуває індивідуального авторського звучання. Відтінки кобальту варіюються від насиченого темно-синього до майже прозорих акварельних розмивів, що створюють відчуття світла. Тут кобальт майже медитативний. Він не лише прикрашає, а й створює простір споглядання.РЕКЛАМА
М. Трегубов, А. Хитько. Столовий сервіз «Квітковий кобальт». Коростенський фарфоровий завод. 1979

«Золоті рослинні мотиви у декорі сервізу „Космос“ звучать, як сузір’я»

— Краса!
— А ось столовий сервіз «Космос», який належить до тих творів української порцеляни, в яких декоративна мова поєднується з філософією епохи. Форма сервізу вирішена урочисто й пластично. Високі кришки з витонченими ручками у вигляді серця надають композиції легкості, додають людяності та тепла, врівноважуючи монументальність форми. Декор побудований на глибокому насиченому кобальтовому тлі, що нагадує нічне небо. Цей темний, майже космічний простір підкреслює білосніжність фарфору, створюючи ефект світіння. Золоті рослинні мотиви звучать, як сузір’я. Вони не заповнюють поверхню, а залишають простір для тиші й світла.
М. Трегубов, А. Хитько. Столовий сервіз «Космос». Коростенський фарфоровий сервіз. 1984РЕКЛАМА
— Як думаєте, чому така назва сервізу?
— У ньому відчувається дух 1980-х років — часу, коли тема космосу виходить за межі наукової фантастики й стає символом внутрішнього пошуку, прагнення до гармонії, відкритості до світу. Космос тут постає як стан душі, як простір медитації, де людина шукає рівновагу. Завдяки поєднанню кобальту й золота сервіз набуває святкового звучання, але водночас зберігає внутрішню стриманість. Він ніби призначений для особливих моментів родинного життя — урочистого столу, пам’ятних зустрічей, тихих вечорів. У цьому сервізі кобальт перетворюється на метафору нескінченності, а золото — на символ світла, що веде людину крізь темряву.

«Хвилясті краї чаш у сервізі „Перлинний“ нагадують мушлі»

— У мене особисто сервіз «Космос» асоціюється ще й з високою мрією…
— А ось ще один чудовий столово-чайно-кавовий сервіз «Перлинний» (на фото у заголовку. - Авт.). Він належить до найвишуканіших зразків української порцеляни кінця ХХ століття. У цьому витворі поєдналися пластична культура форми, декоративна стриманість і відчуття внутрішньої урочистості. Форма сервізу м’яка, округла, з плавними переходами, що створюють відчуття гармонії й завершеності. Хвилясті краї чаш і мисок нагадують мушлі, підсилюючи асоціативний образ назви. Витончені носики, елегантні ручки, підняті на ніжках чаші надають композиції святкового, майже церемоніального звучання. Декор побудований на глибокому темно-кобальтовому тлі, яке, мов нічне море, відкриває простір для золотого орнаменту. Рослинні мотиви виконані у техніці надглазурного розпису з використанням золота. Золото тут не домінує, а звучить, як світловий акцент, подібний до мерехтіння перлин у глибині води. Кожна деталь підпорядкована єдиній ідеї — створити атмосферу урочистої тиші.РЕКЛАМА
— Казково гарний сервіз!
— Він створювався у період культурних змін кінця 1980-х років, коли художники прагнули повернутися до тем внутрішнього світу людини, до етики краси й духовної рівноваги. У цьому контексті сервіз «Перлинний» можна сприймати як образ гармонії, в якому поєднуються традиція, сучасність і особиста авторська інтонація. Таким чином, цей ансамбль є не лише функціональним предметом побуту, а й символом естетичної культури українського дому. Він зберігає пам’ять про святковість щоденного життя, про здатність бачити красу у простому жесті — чашці чаю, спільній розмові, тиші вечора.

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» дослідниця історії української порцеляни розповіла про вишукані сети вітчизняних фарфористів.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: М. Трегубов, А. Хитько. Столовий сервіз «Перлинний». Коростенський фарфоровий завод. 1989 Сообщает fakty.ua