Вишуканий кобальтовий посуд, відомий своїм глибоким насиченим синім кольором, цінувався з давніх давен. Синій та блакитний асоціюються з таємничістю, а також з космосом, неосяжними небом, морем, океаном…
На тарілці з кобальтовим оздобленням гарно виглядає практично будь-яка їжа: і зелень, і яскраві овочі та фрукти, і різноманітна випічка…
Українські фарфористи створили такого посуду чимало. Отож, можливо, і у вашій оселі є сервіз чи тарілки з кобальтовим оздобленням? Якщо так, знайте: вам пощастило. За кожною такою річчю — історія мануфактури. За кожним дизайном — талант митців.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про кобальтовий посуд, створений на Коростенському фарфоровому заводі.

«Золочені рослинні мотиви на кобальті створюють особливий настрій»

- Ці тарілки Коростенського фарфорового заводу — мов нічні озера, обрамлені світлом, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Оксамитовий колір кобальта — неначе колір вечора, коли день уже відступив, а ніч ще не настала остаточно. Білий центр — мов пауза. Це простір для світла, для їжі, для розмови. Він не змагається з облямівкою, а врівноважує її, дає дихання композиції. Золочені рослинні мотиви на кобальті створюють особливий настрій. Форма класична, впевнена, з легкою хвилею краю. Вона зберігає відчуття традиції та зв’язку з європейською порцеляновою культурою, переосмисленою на українському ґрунті.ВІДЕО ДНЯ
Ці тарілки — про гідність буденного життя, про смак до краси без надмірності. Коростенський фарфоровий завод умів робити такі речі: стримані, впізнавані, довговічні.
Тарілки Коростенського фарфорового заводу. 1971 рікРЕКЛАМА
— Чому кобальт зазвичай має різні відтінки — від темного до світлого?
— Причин кілька. Це залежить і від концентрації пігменту, і від товщини шару, і від температури випалу, і від технології нанесення…
— Чи випускав Коростенський фарфоровий завод кобальтові сервізи?РЕКЛАМА
- Так. Ось кобальтовий сервіз «Золотий колос». До його складу входили різноманітні тарілки, а також супниця, соусник, салатники, блюдо, ємкості для спецій. Інколи — маслянка. По синьому тлу розсипаний золотий орнамент із ритмічних овалів і петель, схожих на стилізовані вінки, зерна або нескінченні ланцюжки. Це не сюжетний малюнок, а ритм, майже музичний: повтор, пауза, повтор. Золото не домінує — воно мерехтить, з’являється і зникає, підтримуючи глибину синього. Форми предметів класичні, врівноважені. Супова ваза, соусники, овальні блюда, тарілки різного призначення — усе підпорядковано ідеї цілісного столу.
Їжа в такому посуді виглядає природно, без конкуренції з орнаментом. Декор не заважає — він лише обрамляє момент трапези. Саме тому ці тарілки так органічно входять у дім — і залишаються у ньому надовго.
Сервіз «Золотий колос». Коростенський фарфоровий завод. 1970–ті роки
— Мені дуже подобаються тарілки з хвилястим краєм. РЕКЛАМА
- Він додає м’якої пластики: строгі геометричні кола врівноважуються легкою, майже квітковою лінією силуету. Завдяки цьому декор не виглядає холодним — він теплий, домашній.

«Кожен колос — знак: урожай, хліб, тиша поля, впорядкований ритм землі»

— Який коростенський сет ваш улюблений?
- Відповім так: кожний гарний по-своєму. Ось один з них. Ці тарілки звучать стримано й шляхетно, ніби тихий післяобідній дзвін у домі, де шанують простоту й сенс. Декор побудований на контрасті чистого білого тла й насиченого кобальтового обводу, що окреслює край тарілки впевненою, майже каліграфічною лінією. Синій не суцільний — він живий, хвилястий, ніби рухається разом із формою, підкреслюючи м’який, трохи пелюстковий силует вінця. Між синіми вигинами — золотаві колоски. Вони легкі, витончені, мов намальовані одним дотиком пензля. Кожен колос — знак: урожай, хліб, тиша поля, впорядкований ритм землі. Тонкі коричнево-золоті лінії додають декору тепла й глибини, врівноважуючи холодну благородність кобальту. Композиція розгортається по колу, не перевантажуючи простір. Центральна частина тарілки залишається чистою, відкритою — декор ніби свідомо відступає, залишаючи місце для головного: щоденного життя, трапези, розмови.
Тарілки Коростенського фарфорового заводу, 1972 рік
— Як краще сервірувати стіл кобальтовим сервізом?
- Стіл з кобальтовим посудом — поза часом. Він виглядає вишукано та елегантно. Сервіруючи стіл кобальтовим сервізом, треба враховувати деякі нюанси. Поєднуйте насичений синій колір з білосніжними або кремовими скатертинами та серветками. Доповніть сервірування столу кришталевими келихами, вишуканими свічками, свіжими квітковими букетами білого або блакитного кольору. Дуже гарним акцентом на столі з кобальтовим сервізом може бути кришталева ваза з апельсинами або мандаринами. Можуть бути доречними й інші яскраві акценти — наприклад, ягоди. Але перевантажувати стіл зайвими деталями не варто. Кобальтовий дизайн самодостатній. Сміливо поєднуйте вінтажний посуд із сучасним. Такі поєднання, за словами стилістів, сьогодні дуже актуальні й роблять стіл особливим. До речі, вінтажним може бути не лише посуд, а й текстиль. Наприклад, дуже вишукано виглядають вишиті серветки або доповнені старовинним мереживом. Букетики мають бути невеликі — такі, щоб не заважали гостям бачити один одного та спілкуватися. Створити гарну атмосферу — справжнє мистецтво. Вона надзвичайно важлива й запам’ятовується гостям надовго — іноді навіть на все життя. Цінуйте моменти, коли рідні та близькі збираються за столом разом. Даруйте один одному позитивні емоції. Привчайте цінувати красу дітей. Коли виростуть, вони будуть за це вам вдячні.
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк радила сервірувати святковий стіл тарілками з родинного «музею».
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку: Сервіз «Золотий колос». Коростенський фарфоровий завод. 1970-ті роки
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк Сообщает fakty.ua