Попри війну та всупереч їй, українські майстри створюють хендмейд, що вражає красою та вишуканістю. Лакова мініатюра Юлії Котової така гарна, що кожну деталь можна розглядати та розглядати.
Серія з собачками особлива. У ній стільки тепла й доброти! Адже домашні улюбленці завжди дарують дорослим і дітям позитивні емоції. Сьогодні, у надскладний час, такі емоції особливо важливі.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» майстриня з Полтави Юлія Котова, роботи якої відомі не тільки в Україні, але й за її межами, розповіла про особливості створення лакової мініатюри із зображенням собак, а також дала корисні поради зі стилю тим, хто любить носити прикраси з анімалістичними мотивами.

«Мене заворожили бездонні блакитні очі хаскі»

— Юліє, ваші собачки як справжні. Як досягаєте такого ефекту?ВІДЕО ДНЯ
— Секрет у багатошаровому живопису та ретельно виписаному хутрі. Кожен мазок має бути саме на своєму місці, бо мініатюрний живопис не пробачає неточностей, всі похибки видно. А ще важливо спіймати характер тваринки. Бо всі вони, як і люди, різні. Ось хаскі. Мене заворожили ці бездонні блакитні очі та колір шерсті. Хаскі — собачки пухнасті, а я обожнюю пухнастих тварин і люблю писати хутро. Для цієї мініатюри я обрала агатовий зріз, у якому власне агат поєднався з кристалами кварцу і утворив морозний візерунок, що дуже доречно для зображення зимового сюжету і північної собаки. Також я доповнила композицію сосновими гілочками. Вони у мене теж асоціюються з зимою та морозом.
Хаскі на агатовому зрізі виглядає як справжня. Як майстерно виписане хутро!РЕКЛАМА
— Які ще породи привернули вашу увагу?
- Ось йорки — вони зовсім невеличкі, але ж які харизматичні! Одразу видно, що в їх маленьких тілах живуть відважні душі. Цей комплект прикрас написаний на пластинах натурального перламутру. Він має приємний м'який блиск.
Харизматичні йорки майстерно зображені на пластинах натурального перламутру.РЕКЛАМА
— Яка краса!
- А ось бобтейл або староанглійська вівчарка. Це досить стара порода, виведена у Великій Британії ще у дванадцятому столітті. Цих собак використовували для охорони та випасання овець. Це розумні собаки-пастухи з досить урівноваженим характером. Цікаво, що у давнину податок на собаку-пастуха залежав від довжини її хвоста. Тому перевага надавалася песикам з короткими хвостиками. Власне назва породи означає «короткий хвіст».
Бобтейл з ромашками зачаровує красою.

«Любов до тварин — ознака людяності»

- А ось довгошерста коллі, — продовжує Юлія Котова. — У 1860-х королева Вікторія була в захваті від цих собак Тоді вона відвідала свій шотландський маєток у Балморалі й забрала з собою кілька собак у Віндзорський палац.РЕКЛАМА
Коллі та йорк на цій прикрасі — справжні красунчики
— Ви пишете собачок з натури?
— Я створюю роботи по фото. Малювати тварин з натури важко. Вони не розуміють, що відбувається, чому треба сидіти на одному місці, дивитися в одну точку. Я це не практикую.
— Як реагують собаки на свої портрети?
— Мініатюрні зображення надто дрібні, щоб тварини могли себе розгледіти і впізнати. Та й цікавлять їх зовсім інші речі.
— Чому анімалістичні мотиви такі популярні у прикрасах?
— Любов до тварин — ознака людяності. Мабуть, створення прикрас із зображенням тварин — це і є один з проявів гуманності та любові. Тим більше, що ми говоримо про домашніх улюбленців, які стають повноцінними членами родини на рівні з людьми.
— Чимало з ваших робіт стали жіночими прикрасами. Як їх поєднувати з одягом?
— Треба знати деякі секрети. Такі прикраси є акцентними, тому, на мій погляд, вони найкраще поєднаються з мінімалістичними, однотонними образами, зокрема з монохромними багатими фактурами…
Роботи Юлії Котової пронизані любов’ю до навколишнього світу

«Я ще смакую цю осінь. Створюю мінісерію робіт з осіннім настроєм»

— Чи можна поєднувати анімалістичний дизайн з флористичним у вбранні?
— Я впевнена, що, за наявності бажання, можна створити багато красивих комбінацій для таких образів. Все залежить від відчуття стилю конкретної людини. Але якщо не впевнені, то класика і монохром у поміч. Прикраси не повинні «сперечатися» у образі. Разом вони мають виглядати гармонійно.
— Що найскладніше у створенні лакової мініатюри?
— Це захопливий вид творчості. Але існує чимало складнощів. Тут не можна поспішати, а навпаки, варто максимально уповільнитися, бо мазки мають бути точними. Один невдалий рух у змозі зіпсувати цілий етап розпису. Створення лакової мініатюри потребує ювелірної точності. А ще це справжня магія. Спочатку треба обрати камінь. Я використовую агати, лабрадорити, яшму, обсидіани, родоніти… Потім треба у камені розгледіти сюжет, а вже після цього починаються технологічні процеси підготовки самоцвіту до розпису. Найскладніший етап всієї роботи — це фінішне покриття, коли розпис вкривається кількома захисними шарами лаку. Це надзвичайно відповідальний момент, бо якщо на незастиглий лак сяде пилинка, то весь шар доведеться переробити. А найпідступніший момент — полірування. Це досить тривалий процес. Дві — чотири години я тру лакове покриття спочатку наждачним папером різної абразивності, а потім шматочком фланелі з окисом хрому. Іноді можу перестаратися і протерти до попереднього шару лаку. І тоді треба переробляти.
— Як зберігати прикраси, виконані у техніці лакової мініатюри?
— Кожну потрібно зберігати окремо від інших прикрас, щоб запобігти утворенню подряпин. На лакову мініатюру не повинно потрапляти пряме сонячне проміння. Час від часу протирайте такі прикраси злегка зволоженою фланеллю, щоб прибрати з лакованої поверхні шкірну секрецію, яка є агресивним середовищем для лаку. Якщо дотримуватися цих порад, то лакова мініатюра збережеться у гарному вигляді довгі роки.
— Юліє, над чим ви працюєте сьогодні? Чи будете створювати нову серію робіт до зимових свят?
— Я ще смакую цю осінь. Створюю мінісерію робіт з осіннім настроєм. Вже є робота з пташками вільшанками. Ще буде гілочка дуба з жолудями. Також хочу написати чашку «осінньої» кави. А на зимову тематику придумала сюжет із довгохвостими синичками.
Сообщает fakty.ua