Вже 17 жовтня відбудеться премʼєра 14-го сезону романтичного реаліті «Холостяк» (СТБ). Головним героєм його став популярний актор Тарас Цимбалюк. Відомо, що зйомки відбувалися влітку під Києвом та на Західній Україні. Ведучий проєкту, вже традиційно — Григорій Решетнік.
В ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» Григорій розповів про знайомство з Тарасом, атмосферу зйомок та залаштункові подробиці.

«Я щасливий, що саме він — герой»

— Григорію, премʼєра 14-го сезону відбудеться якраз на ваш день народження.ВІДЕО ДНЯ
— Так символічно, бо це буде справжній «емоційний вибух». Цей сезон буде ще масштабнішим. Ми залишаємося вірними нашим принципам — правдивість, емоції, професійність. «Холостяк» — не просто реаліті, а простір, де можна знову повірити в кохання, у справжність почуттів.
— Вже вдруге герой «Холостяка» став відомим до початку прийому заявок учасниць. РЕКЛАМА
— І мені дуже подобається це нововведення! Це дозволяє дівчатам одразу побачити, хто буде головним героєм, і чесно відповісти собі: «Чи я бачу з ним своє майбутнє?»
«З Тарасом ми знайомі давно, навіть мали зніматися разом у кіно», - каже Григорій
— Ви були знайомі з Тарасом раніше?
- Так, ще до повномасштабного вторгнення ми мали зніматися разом у кіно. Пройшли кастинги, читали сценарії, вже майже почали зйомки — і… велика війна. Але я щиро вірю, що цей задум ми ще реалізуємо.РЕКЛАМА
Потім бачилися на різних заходах, спілкувалися, тому знайомство на проєкті не стало для нас першим. Можливо, навіть, саме з Тарасом я був знайомий раніше, ніж з будь-яким іншим героєм «Холостяка».

— Чи змінилося у вас враження від Тараса з моменту, як він став Холостяком?
— Тарас — талановитий, красивий, щирий і дуже професійний. Він має велике серце, чудове виховання, класне почуття гумору. Емпатичний, відкритий, з ним легко і приємно працювати. І головне — він справжній. У нас із ним прекрасні стосунки, і я щасливий, що саме він — герой цього року.
— У серіалах Тарас грає здебільшого мужніх і впевнених героїв. А який він Холостяк, чи було хвилювання? РЕКЛАМА
— О, хвилюється ще й як! (сміється — Авт.). Я добре пам’ятаю Першу вечірку. Зовні стриманий, а всередині — все кипить. Каже: «Гриша, у кіно я так не хвилювався!» Але з кожним побаченням він ставав більш впевненим. Я завжди кажу: якщо герой хвилюється — значить, він по-справжньому проживає цей проєкт. І саме такий Тарас. Йому не потрібно було нічого «видавати» — він просто відчував і діяв щиро.

«Були і сльози, і скандали»

— Якою була атмосфера сезону?
— Це буде дуже пристрасний сезон! Багато романтики, тактильних моментів, поцілунків… Перша вечірка — неймовірна, феєрична. Ми подорожували Україною, знімали в Карпатах. Дуже красива картинка і живі емоції. Я впевнений, що глядачі відчують цю атмосферу. Я, як завжди, допомагаю герою планувати найромантичніші побачення, підтримую дівчат і намагаюся зробити так, щоб кожна з них могла розкритися.
— Чи були вже сльози, скандали, несподівані зізнання в коханні?
— Було все! І сльози, і скандали, і пристрасні зізнання, і навіть прохання залишитися в проєкті, коли троянда вже не була вручена. Там, де більше двох дівчат — завжди будуть емоції. А у нас — сильні особистості, кожна зі своїм баченням, своєю історією. Це нормально, це життя, де кожен намагається побудувати своє щастя.
«Я допомагаю герою планувати найромантичніші побачення, підтримую дівчат і намагаюся зробити так, щоб кожна з них могла розкритися», - розповідає ведучий шоу
— Під час зйомок реаліті часто трапляються несподіванки. Що було цього сезону?
— О, непередбачуваних ситуацій вистачало! Наприклад, під час Першої вечірки раптово налетіла злива — ми ховали техніку, світло, камери, паралельно знімали знайомство Тараса з дівчатами… Але наша команда — дуже мобільна й професійна. Все швидко переорганізували й врятували вечірку.
У Карпатах — ще один виклик: буревії, зливи, постійна зміна погоди. Щойно все розставили — вже ховаємо троянди і дівчат від дощу. Але ми вже звикли, це «Холостяк» — тут завжди екстрим!

— Які зйомки були найскладнішими?
— Емоційно — завжди важко, ми всі дуже переживаємо за героїв, щиро хочемо, щоб вони знайшли справжнє кохання. А фізично — однозначно зйомки в горах. Була екстремальна локація на горі Хом’як. Йти з важкою технікою під пекучим сонцем — це виклик.
— Буває, що хочеться втрутитися в конфлікти між учасницями?
- Інколи — так. Але я намагаюся бути не суддею, а другом. Моя роль — допомогти донести свою точку зору, заспокоїти, спрямувати. Раніше, особливо на «Холостячці», де більше чоловіків, я міг висловитись різкіше. А тут — стриманий, як психолог.
— Чи стали ви романтичнішим за роки роботи на проєкті?
— Мабуть, романтичним реалістом (усміхається — Авт.). Моя Христинка чекає від мене романтики, я намагаюся, але спонтанна романтика — рідкість. Троє дітей, графіки, школа, гуртки… Але коли вдається побути наодинці — я, звісно, романтик.
«Це буде дуже пристрасний сезон!» - впевнений ведучий

«Ще більше ненависті»

— Минулий сезон «Холостяка» був особливим…
— Так, ми виграли Каннського лева, підняли тему сприйняття ветеранів у суспільстві. Це був великий виклик, і ми отримали найкращі відгуки. Хочу подякувати кожній дівчині, Олександру «Терену» і нашій команді. Хай у всіх складається щаслива доля.
— Подейкують, що Інна — переможниця 13-го сезону — може стати новою «Холостячкою».
— Думаю, це лише чутки. Нещодавно Інна навіть показала в соцмережах фото з коханим. Тож, мабуть, її серце вже зайняте. Знайти справжнє кохання — це цінніше, ніж бути героєм реаліті.
— Як змінилися ваші відчуття на четвертий рік війни?
- Ще більше ненависті до сусідньої країни й до тих жахіть, які вони чинять. Але легше від цього не стає — болить душа за наших загиблих героїв, за дітей. Україна втрачає найкращих.
— Чи бувають періоди депресії?
— Є емоційне виснаження, але я маю бути джерелом натхнення для дітей, родини, глядачів. Мене рятує робота, усмішки дітей, підтримка дружини і рідних, героїчність наших людей. Ми намагаємося робити максимум, щоб підтримати тих, хто на передовій. Я захоплююся нашими людьми: якби була інша нація, можливо, вже б не витримала.
— Як сини сприймають життя в умовах війни?
— Дітям дуже складно. Вони ходять до школи, відвідують гуртки, але тривоги, укриття — усе це впливає. Ми ховаємо їх під час вибухів, намагаємося вберегти, щоб вони не чули, але вони все одно прокидаються, бачать усе з вікна. Це великий виклик: і боляче, і загартовується характер. Мої хлопці дуже патріотичні, з національною свідомістю — мріють про перемогу.

— Багато хто говорить про звикання…
— До вибухів звикнути неможливо. Я відкидаю ідею «звикання» як норму. Потрібно більше допомагати одне одному й не дозволяти цьому стати буденністю.
— За чим найгостріше сумуєте з мирного життя?
— За спокійними ночами, простими речами, передбачуваним плануванням, щоб діти спали спокійно. Я шукаю оптимізм у дрібницях і найбільше переживаю за молодь і дітей — за їхнє психологічне здоров’я та майбутнє. Мрію, аби всі українці змогли нарешті повернутися до нормального життя, можливості планувати, творити й знімати без страху.
Сообщает fakty.ua