Українська земля щедра на дари. Які ж смачні у нас овочі, ягоди та фрукти! Особливо цінується те, що вирощене власноруч. Бо своє найсмачніше та найкорисніше.
А як приємно збирати урожай! Бо це ж справжнє диво: як наприклад з яблуневого цвіту народжується смачне та запашне яблуко. А насіння з гарбуза, вирощеного на дачі, насправді найсмачніше.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про статуетки на тему урожаю у творчому доробку вітчизняних митців.

«Порцелянова фігурка Валентини Покосовської „Українка з виноградом“ — справжній гімн жіночій красі та плодючості української землі»

- Тема збору плодів — яблук, груш, винограду — посідає в українському декоративному мистецтві особливе місце, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Порцелянова фігурка Валентини Покосовської «Дівчина з виноградом» (фото у заголовку — Авт.) — справжній гімн жіночій красі та плодючості української землі. Обличчя героїні композиції випромінює життєрадісність і гармонію. У волоссі — вінок із рожевих квітів, а на шиї — яскраво-червоні корали. Грона винограду в її кошику — символ життєвої сили. В українській культурі виноград асоціюється з щедрістю, любов’ю, добробутом. М’яка палітра, блиск глазурі та вишукана пластика постаті перетворюють цей твір на фарфоровий шедевр, який ніби продовжує звучання української народної пісні — лагідної, жіночної, з виноградним присмаком літа.ВІДЕО ДНЯ
— Краса!
- Цій роботі співзвучна статуетка «Дівчина з виноградом» Миколи Шумлянського, створена на Полонському заводі художньої кераміки у 1948 році. Дівчина тримає на плечі великий кошик із виноградом, ще один кетяг винограду — в руці. Перед нами образ працьовитої берегині, що збирає та зберігає врожай і готова ділитися ним. До речі, збір винограду — це і праця, і задоволення водночас.РЕКЛАМА
М. Шумлянський. «Дівчина з виноградом». Полонський завод художньої кераміки, 1948

«У світі налічується кілька тисяч сортів винограду і кожен має свій неповторний смак та аромат»

— Сьогодні чимало туристичних компаній у світі пропонують туристам відвідати виноградники та зібрати виноград власноруч, а також продегустувати вино та сік із цієї чудової ягоди.
— У світі налічується кілька тисяч сортів винограду і кожен має свій неповторний смак та аромат. І що цікаво, у кожної людини є свій, улюблений. Можливо, й ви маєте такий. Цікаво, що чимало відомих людей мають власні виноградники та займаються виноробством. Ця ягода, оспівана українськими фарфористами, є джерелом прибутку багатьох знаменитостей.РЕКЛАМА
— До речі, серед них П’єр Рішар та Френсіс Форд Коппола, у яких мені пощастило взяти інтерв’ю. П’єр Рішар кілька років тому приїжджав до Києва, щоб презентувати свої вина. Згадується його розповідь про те, що виноград навчив його терпінню. Купуючи виноградник, про виноробство він абсолютно нічого не знав. Рішар розповідав, як разом з енологом (енолог — це фахівець з енології, науки про вино — Авт.) дегустував вино свого першого врожаю. Те вино, яке йому здавалося чудовим, фахівець таким зовсім не вважав, і навпаки. Скоро довелося розлучитися зі старими лозами на дванадцяти гектарах з двадцяти і посадити нові. Французький актор думав, що наступного року вже отримає вино. Та довелося чекати цілих чотири роки. «Я зрозумів: не все може бути під моїм контролем, — розповідав актор. — Наприклад, мінливий клімат. Його доводиться приймати таким, яким він є, підлаштовуватися під нього».
— Цікава історія. Чим же особливі його вина?
— Саме про це запитала його і я. Він відповів, що чудових вин у Франції дуже багато. Їх роблять і в долині Рони, і в Ельзасі, і в Провансі, різний рельєф та клімат визначають оригінальність напою. Своє є вино він назвав сонячним. У ньому є нотки аромату мирта, смородини. А головний критерій якості — власний смак. «Найважливіше у виноробстві, як і в кіно, бути щирим, — сказав актор. — Мені не хотілося б, щоб хтось, скуштувавши моє вино, сказав: «Знаєте, пане Рішар, займайтеся краще кіно».

«Музика скрипки, кобзи й баса ніби лунає крізь глину й поливу»

- А от ще одна робота на тему збору винограду. Композиція «Свято урожаю» — справжня керамічна вистава, де кожна фігурка оживає у ритмі веселого ярмарку та виноградного свята. Навколо діжок зібралися музиканти й танцюристи, господарі та гості. Декор — легкий, з акцентом на теплій охристій гамі й синіх та червоних деталях, що нагадують народний розпис. Музика скрипки, кобзи й баса ніби лунає крізь глину й поливу, а діжки для вина стають центром цього театру життя. «Свято Урожаю» Галини Кломбицької — не лише декоративна група, а й символ дійства, де праця перетворюється на свято. Це твір, у якому оживає український народний характер: з гумором, музикою, танцем і духом єдності. Керамічна група — немов народна вистава, де кожен персонаж — актор на сцені життя.РЕКЛАМА
Г. Кломбицька. "Свято Урожаю". Будянський фаянсовий завод. 1970
Вражає красою і скульптура «Збір яблук» Владислава Щербини. Вона показує єднання людини з природою. У цій роботі стільки гармонії. До речі, у багатьох казках яблунька — це дерево, з яким пов’язані дива. Наприклад, у казці братів Грімм «Пані Метелиця».
В. Щербина. Скульптура «Збір яблук». Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1970
— Яка робота ваша улюблена?
- Дуже колоритна парна скульптура «Урожай» форми Фелії Фальчук у розпису Олени Жернової. Це святкова алегорія осіннього достатку. Ми бачимо жанрову сценку, сповнену життєствердності. Скульптурна сцена викликає чимало емоцій. Ансамбль «Урожай» у поєднанні форми й розпису — це тонке втілення традиційної української народної естетики в пластичному мистецтві фарфору.
Ф. Фальчук, О. Жернова. Скульптурна пара «Урожай». Довбиський фарфоровий завод. 2016
Сообщает fakty.ua