Сервізи, створені на Коростенському фарфоровому заводі, вражають красою та вишуканістю. Сьогодні мова піде про сервіз геніїв порцеляни Миколи та Валентини Трегубових, присвячений рідному місту. Він став справжньою одою Коростеню.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про особливості цього неймовірного сету.

«Супниця — символ спільної трапези»

— Сервіз «Коростень 75» (фото у заголовку), створений Миколою та Валентиною Трегубовими на Коростенському фарфоровому заводі у 1975 році, — втілення урочистої краси українського порцелянового мистецтва двадцятого століття, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Білосніжний фарфоровий фон надає сету аристократичної чистоти, стаючи немов полотном для розкішного синьо-кобальтового рослинного орнаменту. Виткі стебла та стилізоване листя сплітаються в орнаментальні вінки. У центрі кожного виробу — червоно-золота квіткова розетка. Вона немов сонячне серце, з якого розходяться промені пелюсток, підкреслені тонкими золотими штрихами. Ця деталь наповнює композицію життєвою енергією, контрастуючи з прохолодною гармонією синіх тонів. Форми предметів поєднують урочисту монументальність і вишукану функціональність.ВІДЕО ДНЯ
Микола та Валентина Трегубови — геніальні українські художники-фарфористи. Їхня творчість поєднує ґрунтовне знання народних орнаментальних традицій із прагненням до модерної пластики форми. Подружжя працювало в тісному авторському тандемі, створюючи роботи, що вирізнялися гармонійною цілісністю композиції та багатством декоративної мови. Сервіз «Коростень 75» став однією з найвідоміших їхніх робіт, втіливши естетику урочистості та вишуканості. Він став одою українському місту, де створено чимало фарфорових шедеврів.
— Які предмети входять до сервізу?РЕКЛАМА
— Він розрахований на шість персон. До його складу входить понад тридцять предметів. Тут і глибокі тарілки для першої страви, і мілкі — для другої страви, і десертні — для солодких страв, фруктів, тістечок. Супова ваза — головний композиційний центр, символ спільної трапези. Соусниця призначена для соусів, вона доповнена кришкою й ложечкою. Сільнички, перечниці, гірчичниці — мініатюрні функціональні акценти, що водночас несуть декоративне навантаження. Маслянка з кришкою та тарілкою-основою призначена для вершкового масла. Овальні блюда (великі та середні) — для подачі гарячих страв, овочів, м’яса, риби. Розетки (невеликі глибокі тарілочки) — для закусок, салатів, ягід.
— Яка краса!
— Дуже гарні келихи для напоїв — вина та соку. Вони, злегка підняті на ніжках, утворюють парадну групу разом із карафою з витонченими ручками. Вишуканим доповненням сервізу є дві вази.РЕКЛАМА
— Який предмет ваш улюблений?
— Кожен елемент продумано як частину єдиного ансамблю. Мені дуже подобається супова ваза. Вона як домінанта ансамблю. Її золочені ручки надають формі особливої вишуканості.
Супова ваза із сервізу «Коростень 75» Миколи та Валентини Трегубових. Коростенський фарфоровий завод, 1975

«Солонка, перечниця та гірчичниця виглядають як коштовні ювелірні об’єкти»

— Варті особливої уваги розкішна маслянка та декоративне велике блюдо, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк.- Маслянка виглядає як скринька, у якій зберігається щось коштовне. Поєднання глибокого кобальтового живопису з легкими позолоченими акцентами створює враження мереживної корони.РЕКЛАМА
Маслянка та кругле блюдо із сервізу «Коростень 75» Миколи та Валентини Трегубових. Коростенський фарфоровий завод, 1975
Солонка, перечниця та гірчичниця виглядають як коштовні ювелірні об’єкти. Особливої грації додають витончені ніжки-п'єдестали. Ця витончена група з набору «Коростень 75» демонструє, наскільки досконало продумано навіть найдрібніші елементи сервізу.
Овальне блюдо, сільничка, перечниця та гірчичниця із сервізу «Коростень 75» Миколи та Валентини Трегубових. Коростенський фарфоровий завод, 1975
— Мені дуже подобається сет із карафою та шістьма келихами…
— Струнка карафа з витонченими ручками, вкритими золотом, нагадує посуд для стародавніх урочистостей. Її корпус оздоблений великими квітковими розетками з червоним осердям, від якого розходяться сині пелюстки з мерехтливими золотими штрихами. Мініатюрні келихи на піднятих ніжках-п'єдесталах повторюють ті ж мотиви, створюючи навколо карафи вінок мерехтливих «квіток-сонць». Внутрішні краї вкриті тонким золотим обідком.
Карафа з келихами із сервізу «Коростень 75» Миколи та Валентини Трегубових. Коростенський фарфоровий завод, 1975

«Сервіз „Коростень 75“ — художній символ добробуту, гармонії й родинного єднання»

— Також неймовірно гарні вази…
— Велика ваза постає як урочистий центр усього ансамблю. Її форма підкреслює монументальність, а витончені розкішні ручки, вигнуті у химерні завитки та вкриті густим золотом, надають їй вишуканості. Декор повторює характерний для серії мотив: мереживо тонких синіх стебел із дрібним листям, що в’ються по білосніжному фарфору, утворюючи розлогі рослинні гілки. Серед цього орнаментального шитва пульсують червоно-золоті розетки — сонячні серця квітів, розкриті у сяйві синіх пелюсток. Легкі золоті крапки й штрихи створюють ефект мерехтіння, немов на поверхні порцеляни грає світло. Мініатюрна вазочка поруч, витончено розширена донизу, немов елегантне відлуння головного акценту.
Ваза велика й ваза мала із сервізу «Коростень 75» Миколи та Валентини Трегубових. Коростенський фарфоровий завод, 1975
— Яка символіка декору?
— Синьо-кобальтовий рослинний орнамент — стилізовані гілки, листя, завитки — апелює до народних мотивів, особливо до вишивки рушників. У народній традиції синій колір символізує чистоту, вірність, небо й воду — початок життя, охоронну силу. Центральні квіткові розетки з червоним осердям — це «сонце-квітка», мотив життєвої сили. Червоне ядро — енергія, вогонь, радість. Навколо нього — пелюстки як промені, що розходяться в простір. У поєднанні з білим тлом це образ світла, що народжується й поширюється. Золочення — традиційний знак урочистості, багатства, але водночас і духовного світла.
— Все продумано до деталей.
— Сервіз «Коростень 75» — це не просто парадний сервіз, а образ квітучого всесвіту, художній символ добробуту, гармонії й родинного єднання.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла унікальні кухлики-загадки, які створив львівський митець Олександр Опарій.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Микола та Валентина Трегубови. Столовий сервіз «Коростень 75». Коростенський фарфоровий завод, 1975. Сообщает fakty.ua