Чудовий подарунок — сервіз, названий ім’ям того, кому його дарують. Це так поетично! Сервізи, натхненні іменами, є і у творчому доробку українських фарфористів. Можливо, хтось з них таким чином хотів увіковічити своє ім’я або чиєсь з рідних.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вишукані сервізи, натхненні іменами.

«Чайний і кавовий сервізи „Валентина“ стали знаковими творами українського декоративного мистецтва»

- Кавовий сервіз «Наталка» (фото у заголовку — Авт.) створений на Полонському фарфоровому заводі у 1980 році однією з провідних художниць підприємства Клавдією Гапонюк, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Її твори поєднують народну щирість, академічну дисципліну й декоративну майстерність. Особливої виразності вона досягала у підполивному розписі кобальтом, який вимагає точності, передбачення та інтуїтивного відчуття кольору після випалу. Твори мисткині зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України, Сумському художньому музеї, Канівському музеї народного декоративного мистецтва, Хмельницькому краєзнавчому та Полонському історичному музеях. Ще один дуже гарний сервіз «Наталка», створений відомими митцями Миколою Трегубовим та Наталією Галушко-Аксьоненко на Коростенському фарфоровому заводі.ВІДЕО ДНЯ
М. Трегубов, Н. Галушко-Аксьоненко. Кавовий сервіз «Наталка». Коростенський фарфоровий завод. 1982
— Які ще імена слугували джерелом натхнення?РЕКЛАМА
- Чайний і кавовий сервізи «Валентина», створені художниками Миколою та Валентиною Трегубовими на Коростенському фарфоровому заводі у 1983 році, стали знаковими творами українського декоративного мистецтва. У 1986 році за цикл робіт авторів удостоєно Національної премії України імені Тараса Шевченка — найвищої державної відзнаки в галузі культури.
М. та В. Трегубови. Кавовий сервіз «Валентина». Коростенський фарфоровий завод, 1983.
Форми, створені Миколою Трегубовим, вирізняються плавною пластикою й стрункістю пропорцій. Розпис Валентини Трегубової наповнений емоційністю. На білому тлі фарфору розцвітають невеликі бузкові та фіолетові квіти з зеленими листочками, розташовані вони вільно, ніби краплі аромату на порцеляновій тканині. Живопис ніби дихає — він легкий, мерехтливий, прозорий, з ніжними фіолетово-рожевими нюансами, які наче розчиняються у світлі. Тонка золота облямівка, золоті ручки й елементи на кришках створюють акцент благородної урочистості.РЕКЛАМА
Сервізи «Валентина» — це не просто побутові речі, а метафори краси й доброго смаку. Назва «Валентина» не випадкова: вона несе в собі відлуння жіночого імені як символу ніжності, вірності, мистецької інтонації. Ці сервізи перетворюють чай і каву на ритуал любові до краси.

«Якщо б сервіз міг говорити, він би сказав: «Я створений, щоб робити ваші дні теплішими, святковішими й красивішими!»

— Вишукано!
- Ім’я «Ольга» несе у собі силу, гідність і внутрішню красу. У поєднанні з розкішним розписом та вишуканою формою сервіз для кави «Ольга» є своєрідним портретом — не конкретної жінки, а узагальненого жіночого образу: вишуканого, глибокого, шляхетного.
М. Трегубов, Н. Галушко-Аксьоненко. Кавовий сервіз «Ольга». Коростенський фарфоровий завод. 1984РЕКЛАМА
Сервіз «Ольга» — вишуканий приклад українського порцелянового мистецтва 1980-х, що поєднує стриману класику та емоційно насичений розпис. Форма, розроблена Миколою Трегубовим, вражає пропорційністю й елегантністю. Кавник має високу, струнку форму з плавно вигнутим носиком і декоративно підкресленою ручкою. Декор Наталії Галушко-Аксьоненко —водночас яскравий та ніжний. Глибокі відтінки пурпурово-малинового та винного кольору надають композиції особливої виразності. Урочистості додає щедре золочення: облямівка, ручки, кришки та ніжки кожного предмета блищать теплим золотом, що підкреслює монументальність сервізу та його святковий характер. Це справжній парадний ансамбль для особливих моментів. Якщо б сервіз міг говорити, він би сказав: «Я створений, щоб робити ваші дні теплішими, святковішими й красивішими!»
— Гарно!
- Красивий і чайно-кавовий сервіз «Глорія» як ніжне жіноче ім’я, що означає «слава» або «сяяння», — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Його створила художниця Аліса Кордас. Форма — м’яка, гармонійна, подекуди майже скульптурна — тримає у собі спокій та затишок. Цей посуд наче із старовинної казки.
А. Кордас. Сервіз для чаю та кави «Глорія». Полонський фарфоровий завод. 2000.
На білому порцеляновому тлі розцвіли чарівні сині квіти, ніби після дощу. Розпис у відтінках насиченого синього виконаний у поєднанні підполивної і надполивної технік створює візуальну глибину. Це сервіз, який не вигукує, а говорить шепотом, як спогад про щось важливе, що не зникає з пам’яті. Його краса — у щирості, вмінні поєднати побут і поезію. Цей сервіз створений, щоб робити сніданки або вечори теплими, як мамині руки, і красивими, як весняний сад.
— Справді…
- Ім’я Ніка походить із давньогрецької міфології: Ніка — це богиня перемоги та успіху. Сервіз для кави «Ніка» — витвір, у якому дизайн, колір і форма зливаються в єдиний потік енергії. Автори форми й декору — Костянтин Олійник і Ніна Пилипчук. Декор виконано в насичених відтінках з тонким золотим обводом. Кожен елемент сервізу виглядає як частинка великої орнаментальної симфонії.
К. Олійник, Н. Пилипчук. Сервіз для кави «Ніка». Коростенський фарфоровий завод. 2000
— Який сервіз ваш улюблений?
— Важко виділити один. Усі вони чудові. Талановиті українські майстри наділяли кожен сервіз характером: ніжним або урочистим, стриманим або тріумфальним. Вони творили не лише форму — а й настрій, емоцію, історію. Ім’я ставало ключем до художнього образу. Такі сервізи — це портрети епохи, збережені у лінії ручки, у вигині вінця чашки, в ритмі квіткового розпису.
Сообщает fakty.ua