Вітражний розпис української мисткині Марії Румілової вражає витонченістю та вишуканістю. Поціновувачі її робіт живуть не тільки в Україні, а й у різних країнах світу.
Сьогодні мова піде про розписані нею ліхтарі. Кожен з них має свою цікаву історію.
Перш ніж читати статтю, варто помилуватись розписом кожного ліхтаря та надихнутись цією красою.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» Марія Румілова розповіла про створену нею серію ліхтарів, які зачаровують візерунками.

«Розписуючи скло, не маєш права на помилку: виправити щось складно, а іноді — неможливо»

— Ось ліхтар з анемонами (фото у заголовку), — розповідає Марія Румілова. - Він — наче сад, що розцвів у сутінках. Ввечері перетворюється на неймовірну живу картину. Коли всередині ліхтаря запалюється світло, стається диво. Пелюстки квітів немов починають дихати… А вдень цей ліхтар — як ніжна згадка про ті чудові неповторні миті.ВІДЕО ДНЯ
Ліхтар з анемонами – одна з кращих робіт Марії Румілової
— Краса!РЕКЛАМА
— Свіжістю пелюсток та ранковим повітрям дихає ліхтар «Весняне світло». Він ніжний та витончений, як дихання весни. Цей ліхтар дарує світло, яке не засліплює, а обіймає. Я уявляю його на підвіконні в кімнаті, де тихо, де все ще спить, крім квітів і світла, що проходить крізь них.
Вражає красою та вишуканістю ліхтар «Весняне світло»
А ось ліхтар «Чарівний ліс». Він — наче вікно в ліс, який ніколи не бачив людей, але пам’ятає сни. Тут не просто зображено дерева — тут збережено настрій. Той самий, коли ти стоїш серед сосен у передзим’ї, а небо поступово темніє, стає фіолетовим і глибоким, як думка, яку неможливо висловити вголос. У цьому ліхтарі є світло, яке не лише гріє, а зупиняє — змушує вдивлятись. Тіні, які він кидає на стіни, — це гілки, що розповідають історію мовчки. Я уявляла його на підвіконні зимового вечора, коли вдома тихо, за вікном лапатий сніг, а в оселі — затишок, чай і спокій.РЕКЛАМА
Ліхтар «Чарівний ліс» - це казка
— Як довго працюєте над ліхтарем?
— Зазвичай сам процес створення ліхтаря займає 2−3 дні, але до того ще треба зробити ескіз, підібрати кольори, підготувати скло. Фарба висихає довго — близько 48 годин. Для мене це не просто час очікування, це час спостереження. Іноді кольори поводяться інакше, ніж я очікую.
— Що найскладніше у роботі?РЕКЛАМА
— Можливо, ви здивуєтесь, але найскладніше — не розпочати роботу, а зупинитися. Бо кожна квітка, кожен елемент може «просити» ще трохи кольору, ще краплинку блиску. А мистецтво — це ще й уміння вчасно зупинити себе. Технічно ж найскладніше — чітко виводити контури та створювати плавні переходи кольорів. Розписуючи скло, не маєш права на помилку: виправити щось складно, а іноді — неможливо.
— Який ліхтар ваш улюблений?
— Один з них — «Казковий ліс», що на своїх дверцятах має зображення, створене за мотивами «Володаря перснів». Ніжний, глибокий, він має вигляд брами до чарівного простору, що світиться зсередини спокоєм і надією. Я дуже люблю поєднання кольорів у цій роботі — фіолетові нічні тіні, бірюза тиші, м’яке золото, що спалахує у центрі й, як компас, не дає заблукати в темряві.
Ліхтар Марії Румілової «Казковий ліс» неначе налаштовує на очікування див
А ось ельфійський лісовий ліхтарик. Він як відлуння казкового світу. У ньому живе світло, яке пам’ятає стародавні ліси, витончені вежі з листя й шепіт тих, хто говорив мовою вітру. На дверцятах я розмістила візерунок, натхнений фільмом «Володар перснів», — світло вечірньої зорі. Коли запалюється вогник усередині, у кімнаті створюється особлива казкова атмосфера.
Такий ліхтар створює у приміщенні казкову атмосферу
— Чому саме цей фільм став для вас джерелом натхнення?
— Він не просто історія про пригоди. Для мене «Володар перснів» — це гімн світлу, яке живе навіть у найтемніші часи. Цей фільм — нагадування про те, що мистецтво, як і життя, — це подорож. І світло в цій подорожі завжди з тобою. Навіть коли здається, що ти йдеш крізь темряву.

«Кожен ліхтар, який я створюю, — мій спосіб зробити світ хоч трішки світлішим»

— Де краще розташовувати такі ліхтарі?
— Вони перш за все для домашнього інтер’єру або для тих місць на подвір’ї, де є захист від дощу та вітру, наприклад, для альтанки. Це обумовлено тим, що фарби погано сприймають вологість. Якщо виріб буде багато часу знаходитися у вологому приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті), то з часом фарба може відшаруватися від поверхні. Найкраще місце для ліхтаря — те, де нарешті можна відпочити від повсякденного шуму та метушні: на підвіконні, у спальні, в куточку для читання, на затишній веранді.
— Як доглядати за таким ліхтарем?
— Догляд — це частина любові до речі. Він зовсім не складний, але важливий. Скло з розписом варто протирати лише м’якою сухою або трохи зволоженою тканиною — без спирту та агресивних засобів. Ліхтар не варто залишати надовго під прямими сонячними променями або на морозі. Як і будь-який витвір ручної роботи, він не для випробувань, а для краси.

«Мрію створити маленьку студію, куди люди зможуть приходити й відновлюватись, милуючись красою»

— Які ваші улюблені афоризми про ліхтарі?
— Для мене ліхтар — не просто джерело світла, а символ того, що несе тепло навіть тоді, коли навколо темно. Саме тому я дуже люблю вислови, у яких світло — не лише фізичне явище, а стан душі. Наприклад, Конфуцій казав, що краще запалити маленьку свічку, ніж проклинати темряву. Цей вислів мені особливо близький. Він про відповідальність: про те, що навіть маленька дія важливіша за безсилу скаргу. Кожен ліхтар, який я створюю, — це мій спосіб зробити світ хоч трішки світлішим.
— Чи декоруєте люстри, світильники, посуд?
— Я не розписую люстри та світильники, але, можливо, колись спробую це зробити. А посуд розписувала. Це були ніжні весільні бокали з візерунком. Я їх подарувала своїй подрузі на весілля, й вона була дуже задоволена.
— Маріє, яка ваша творча мрія?
— Я мрію про світлу майстерню з природних матеріалів з великими вікнами — можливо, десь на краю лісу або біля води. Там, де багато світла й тиші, а поряд цвітуть красиві квіти. Це місце, де можна було б працювати, з ранку надихаючись природою навколо. Ще я мрію створити маленьку студію, куди люди зможуть приходити й відновлюватись, милуючись красою.
— А яке ваше творче кредо?
— Я вірю у дива, мрію та творю з любов’ю у серці.
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Марія Румілова розповіла про свою нову серію підвісок з вітражним розписом.
Фото з альбому Марії Румілової Сообщает fakty.ua