Український вишитий рушник зачаровує своєю красою. Вишивати дівчаток навчали з дитинства. Мистецтво вишивки передавалось з покоління у покоління. Вишивальниці вкладали у вишивку побажання щасливої долі.
Сьогодні наша тема — образи вишивальниць у вітчизняному фарфорі. Таких статуеток було створено українськими митцями чимало. Деякі з них мали кілька варіантів розпису.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи вітчизняних фарфористів на цю тему.

«Мак означає захист від злого ока та лиха, троянда символізує велике кохання, лілія — вірність»

- У витонченій пластиці фарфору оживає один із найглибинніших символів української культури — вишивка, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Кожна з порцелянових вишивальниць втілює красу старовинного ритуалу вишивання. Щоб вишити рушник, потрібні цілеспрямованість, акуратність, терпіння і, звичайно, творче натхнення… Візерунки мають символічне значення.ВІДЕО ДНЯ
- Що вони означають?
- Сонце — символ життя, достатку та життєвої енергії, дерево життя — символ роду. Птахи символізують свободу, щастя та долю, квіти — молодість, любов та красу. Кожна квітка має своє значення. Мак означає захист від злого ока та лиха, троянда — велике кохання, лілія — вірність. Не випадкові у вишивці і інші елементи. Наприклад, ромби. Вони — елемент захисту. Взагалі вишитий рушник вважається сильним оберегом.РЕКЛАМА
- Здавна вишиті рушники були традиційною окрасою українського житла, а також неодмінним атрибутом багатьох родинних свят.
- Вишиваний рушник був присутній на хрестинах, весіллі… Рушники розвішували у світлиці на стінах — поряд з іконами та портретами, стелили на святковому столі. Вони надають оселі охайності, затишку та святковості,. Українські фарфористи створили неймовірну галерею образів вишивальниць, які вишивають такі рушники.
- Які роботи вітчизняних митців особливо колоритні?РЕКЛАМА
- Вражає красою скульптура Олександра Сорокіна «Вишивальниця». Вона створена на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі в 1940 році.
Дівчина зосереджено засиляє нитку у голку, щоб продовжити вишивання рушника. Про що вона думає? Можливо, про свою долю. Ніхто не знає свого майбутнього, та усі люди мріють про щастя. У минулому році робота «Вишивальниця» Олександра Сорокіна експонувалася на виставці «Біла магія. Порцеляна», присвяченій 100-річчю заснування Київського експериментального кераміко-художнього заводу.
О. Сорокін. «Вишивальниця». Київський експериментальний кераміко – художній завод. 1940 рік
- Дуже гарна і «Вишивальниця» Владислава Щербини (на фото у заголовку), створена на цьому ж заводі в 1956 році.РЕКЛАМА
- У ній стільки ніжності. Милуючись роботою, ніби відчуваєш тепло рук та душі дівчини, що вишиває рушник. На її обличчі — замріяність. Здається, у цьому погляді зупиняється мить. Цікаво, що більшість вишивальниць зображені на природі. Розпис нанесений тонко, кожен завиток волосся і кожна складочка одягу виписані з любов’ю. Кожен рух пальців дівчини неначе відтворює музичний ритм: одна нитка — одна нота в порцеляновій пісні про красу життя. Ця статуетка випускалася на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, Городницькому фарфоровому заводі та Полонському заводі художньої кераміки.
В. Щербина. “Вишивальниця”. Городницький фарфоровий завод. 1956 рік. З експозиції Музею історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу

«Кожна вишита квітка наче промінь надії»

- Яка робота ваша улюблена на цю тему?
- Одна з них — «Рушничок» відомої скульпторки Оксани Жникруп. Ця композиція — немов маленька поема про дівочу мрію. Дівчина поглинута творчим процесом. Її обличчя замріяне та натхненне. Довге каштанове волосся плавно спадає на плече й ніжно блищить у розсіяних променях світла. Варто звернути увагу, як майстерно Оксана Жникруп передає позу вишивальниці. Виразний жест правої руки з голкою створює відчуття плавності руху. Ліричність образу підкреслює й вбрання дівчини.
О. Жникруп. "Рушничок". Київський експериментальний кераміко- художній завод. 1971 рік
- Краса! До речі, візерунок на рушнику перегукується з узором на вишиванці дівчини.
- Саме рушник з рясною вишивкою рослинним орнаментом композиційно виведено на перший план. В орнаменті відтворено древній символ — «дерево життя». Художниця зображає дерево квітучим. Квіти символізують людське життя, сьогодення, бруньки — майбутні покоління, а плоди — людські діяння. Верхівку дерева увінчує квітка, що символізує вогонь життя, який постійно палає. Рушник оформлений в червоному кольорі, що є знаком палкого кохання. Кожна вишита квітка наче промінь надії.

«Роботи розповідають про талант та духовні цінності»

- Кожен із фарфористів додає у розповідь про вишивальниць власну інтонацію, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Дуже гарна вишивальниця Валерія Албула у розписі Таїсії Шуляк. Стільки барв! На голові у дівчини віночок, який є теж сильним оберегом. Рушничок дуже гарний. На ньому бачимо квіти, колоски, пташок…
Ця фігурка випромінює стільки тепла та сонячності!
В. Албул, Т. Шуляк. “Рушничок”. Полонський завод художньої кераміки. 1987 рік
- Справді.
- А от робота Василя Мусієнка «Українка», створена в 1987 році на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Скільки барв та експресії! Галерея образів українських вишивальниць, створена вітчизняними митцями-фарфористами, зачаровує красою. Ці роботи розповідають про талант та духовні цінності, про естетику, яка нікого не залишить байдужим. Можливо, і у вашому домі є фарфорова фігурка вишивальниці? Якщо так, то вам справді поталанило.
В. Мусієнко. «Українка». Київський експериментальний кераміко – художній завод. 1987 рік
Сообщает fakty.ua