Пісні українського сонграйтера (автора і текстів, і музики) Андрія Парфенова виконують LOBODA, Наталка Карпа, Юлік, Міла Нітіч, Іван Наві, Андріана, Вася Демчук, Анна Добриднєва. Ексклюзивно для «ФАКТІВ» він розповів про ситуацію з українським музичним ринком під час війни та про те, як пишуться пісні в умовах воєнного стану.

— Війна змінила музичний ринок в Україні?

— Так, до невпізнанності, — каже Андрій Парфенов. — Як ви самі можете бачити, у чартах майже немає артистів, які ще у 2021 були на перших сходинках. Це також і завдяки блокуванню російських артистів. Більше простору з’явилося для молоді, вже не треба «косити» під співачку Зіверт, бо раніше 24/7 на наших радіостанціях звучали пісні подібних артистів, створюючи певний тренд. Молоді виконавці хлинули на всі музичні платформи, а завдяки цьому з’явилося більше різнопланової музики. Ну і, звісно, популярність таких музичних майданчиків, як той же ТікТок, теж відкрила багато цікавих імен, яких раніше не чули.

— Як писати пісні під час війни? Скільки вдалось створити та чи існує на них попит у воєнний час?

— Пісні писати важче, бо кожна з них — це певний емоціональний стан. Не завжди вдається написати щось романтичне, коли думками ти зовсім в іншому. Але психіка людини — дивовижна річ, вона може адаптуватися майже до всього. Я працюю не сам, у нас велика команда, тому матеріалу вдається зробити цілком достатньо. Попит на пісні є, але кількість продажів залежить також від імені автора. В мене є напрацьовані роками клієнти, тому мені трішки легше, ніж тим, хто тільки почав свій шлях у цій сфері.
— З ким з артистів ти вже працював і з ким хотів би попрацювати?

— Я працював з багатьма виконавцями. Якщо назвати останні співпраці, то це Міла Нітіч, Світлана Лобода, Анна Добриднєва, Наталка Карпа, Юлік, Аіда Ніколайчук, Андріана, Вася Демчук та багато інших. Певну кількість пісень я пишу для ринків Казахстану, Узбекистану, Литви та інших країн. Щодо того, з ким би я хотів попрацювати, то з якимось артистом з Америки, заради саморозвитку, щоб подивитися на те, як ці музичні пазли складають там.
— Як довго ти працюєш у сфері написання пісень?
— Вже понад 7 років. Перші 4 роки я працював на чужих студіях, беручи їх в оренду, чи просто співпрацюючи з їх власниками. Але десь у 2020 році я відкрив свою власну студію, яку назвав «Поки ти спав production».
— Скільки часу йде на створення однієї пісні?

— Від 10 годин до декількох діб, залежно від того, яка пісня. Я пишу тексти, мелодії та, як правило, прописую вокалістів, а аранжуванням та зведенням займаються мої колеги. В нашій команді ми залежимо один від одного, бо кожен виконує свою важливу роботу і не завжди вдається з першого разу зловити саме той звук, саме ту мелодію, чи саме ту емоцію вокаліста, котра нам потрібна. Тому важко вирахувати якийсь середній час, бо музика — це творчість, а творчість полюбляє перфекціонізм.
— Розкажи про одну із найкращих своїх співпраць, чим вона для тебе особлива?

— Таких співпраць було багато, тяжко виділити якусь певну, але перше, що спало на думку, це робота з Вікторією Сміюхою (ексучасниця «НеАнгели»). Ми якось швидко потоваришували, багато експериментували на студії в пошуках її звучання як сольного артиста. З більшістю артистів ми працюємо дистанційно: пісню зробили, вони пісню купили, і все. А саме такі студійні моменти, як з Вікою — це зовсім інші емоції. Також запам’яталась співпраця зі Світланою Лободою, по пісні «По-Українськи». Світлана приємно здивувала тим, що обрала саме цю пісню, цей експеримент, так ретельно підійшла до її створення, вигадала незвичайні ідеї, це було дійсно цікаво.
— Чи не плануєш сам співати?

— Колись співав, досі на ютубі є мої пісні, на деякі навіть більше мільйона переглядів. Але якось життя саме обрало мені сферу, в якій я почуваю себе максимально на своєму місці — це сонграйдерство. Я навіть думаю написати навчальний курс, тому що вже не одна людина підштовхувала мене до цієї ідеї.
— Як тобі цьогорічний рейтинг Apple music?

— Скажу так: в цьому рейтингу ще багато тих, кого там бути не повинно.
— Чому ти назвав свій музикальний продакшн саме «Поки ти спав»?

— Ідея назви «Поки ти спав» прийшла ще у 2016 році, коли я працював з Олександром Строїновим. Ми робили пісні і, як правило, засиджувалися до самого ранку без вихідних. Плюс ми обидва дуже любили мотиваційні теми, відвідували різні бізнес-семінари, і на кожному з них ключовий меседж був — «не проспи свій шанс, поки хтось думає, інший вже робить». Ця назва «Поки ти спав» прийшла якось сама по собі. Я завжди намагаюся пояснити молоді, що твоя мрія нікому, крім тебе, не потрібна, що не треба на щось чекати, сумніватися, боятись конкуренції. Треба просто робити трішки більше, ніж робить хтось інший, і доки хтось відпочиває чи шукає виправдання своїй невдачі, інший до п’ятої ранку не вимикає світло в своїй кімнаті, шукаючи можливості для розвитку.
Сообщает fakty.ua