Заслужений ветеран праці має за плечима майже 40 років робочого досвіду у кінологічній службі та дресируванні собак. Вибір професії для чоловіка був однозначним, оскільки він виріс в сім’ї мисливців і з дитинства товаришував з чотирилапими улюбленцями.

У 1984 році Андрій Черевичний закінчив школу розшукового службового собаківництва і вже з того часу почав розвивати свої навички дресирування та тонкощі служби зі службовими собаками. Понад десять років тоді ще 30-річний чоловік дуже хотів потрапити на службу до Кінологічного центру і нарешті його мрія здійснилась, він став молодшим інспектором-кінологом.




Молодий правоохоронець завжди захоплювався і любив собак, оскільки з шести років почав ходити на полювання з батьком та дядьком. Тож і на службі обрав для себе підопічного породи німецька вівчарка по кличці Вольф. З ним чоловік пройшов багато тренувань й змагань, де продемонстрували разом чотирилапим другом всі вміння та навички:

«Перші наші змагання із загального та спеціального курсів дресирування, серед яких були біатлон, вибірки запахових слідів людей, речей, гільз та долання смуги перешкод, пройшли у 1985 році в місті Івано-Франківськ, де ми зайняли друге місце по Україні. Через дванадцять років були ще змагання, де ми вже з іншим службовим псом по кличці Єгор зайняли друге місце. Проте нас з Єгором це не зупинило на досягнутому і вже у 1999 році на стадіоні «Локомотив» та стрільбищі «Снайпер» ми разом з колегами зайняли 1 командне місце на відкритому чемпіонаті України з багатоборства кінологів. А особисто я разом зі свої чотирилапим став чемпіоном України та отримав у подарунок побутову техніку».




Крім дресирування вже досвідчений кінолог Андрій Черевичний розкрив резонансний злочин – пограбування подружжя пенсіонерів. Злочин стався ще у 1998 році взимку пізньої ночі в парку неподалік Площі Льва Толстого. Правоохоронець разом зі слідчо-оперативною групою приїхав на виклик. Отримавши інформацію про злочин Андрій пустив по сліду пса Єгора, який через 1,5 кілометри по запаху привів його до квартири правопорушника.



«Ми затримали ймовірного зловмисника, а далі потерпілі впізнали його. Виявилось, що фігурант хотів нажитись на стареньких, побив їх та відібрав медалі за участь у бойових діях під час Великої вітчизняної війни та одяг, які були виявлені при ньому. Потім ми зі службовими собаками розкрили ще не один злочин, серед яких вбивства, пограбування, розшук зниклих осіб. Серед них також резонансне вбивство у 2008 році, коли сталося викрадення та вбивство чоловіка з особливою жорстокістю у місті Лубни. Затримали двох правопорушників, а завдяки песику Вайсу знайшли розчленовані частини тіла загиблого».



З 2005 року Андрій Антонович вже на пенсії, проте продовжує тренувати та дресирувати собак у Кінологічному центрі, у тому числі має хобі – готує та демонструє вміння песиків на виставках:

«Головне правило для встановлення контакту з чотирилапим – дати йому смаколики. Якщо ви знайдете взаєморозуміння з песиком, тоді зможете правильно навчити його командам та досягнете слухняності. Людина може ввести в оману, але песик не обманить ніколи. Єдиним недоліком чотирилапих є те, що вони все розуміють, але не можуть нічого сказати».

Разом з 67-річним Андрієм Черевичним працює його колега 54-річний Леонід Мусєвич. Свою службу він розпочав у радянській міліції в 1989 році на посаді спортивного інструктора по самбо і рукопашному бою Державної служби охорони. З 1996 року почав працювати в кінологічній групу, заступати на чергування в слідчо-оперативну групу та зачистку територій від вибухонебезпечних предметів.



«У 1997 році я зайняв перше місце у змаганнях під назвою «Кращий за професією», які проходили у місті Вінниця. У 2001 році я зайняв призове місце на змаганнях з багатоборства кінологів у місті Рівне. Також у тому ж році я брав участь у міжнародних змаганнях тілоохоронців в місті Ялта. Зараз під моє опікою дві німецькі вівчарки 6-річний Джонні та 2-річний Халк. Головне, що можна сказати про роботу з собаками – це правильно навчити, підготувати та знайти підхід. Навіть якщо на виклику не вдалося знайти по сліду правопорушника, в будь-якому разі це скоротить радіус пошуків».



Обоє колег щодня діляться досвідом на передають знання молодим працівникам. Чоловіки впевнені - тільки добре серце та терпіння – це єдиний підхід до дресирування службових собак.


Відділ комунікації поліції Києва

Анастасія Костюченко