«Ми такі ж закохані, як 32 роки тому»: історія подружжя бійців батальйону «Львів»
Дивлячись на Наталю та Миколу Шуль, переконуєшся, що жодні випробування, війна і небезпечна професія не можуть зруйнувати справжні почуття.
Історія кохання бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів», капралів поліції Наталі та Миколи Шуль, розпочалася, коли вони були ще підлітками. «Ромео та Джульєтта», як їх усі називали, разом їздили на спортивні змагання, після школи одружились, згодом у них народився син.
Коли в 2014 році на сході країні розпочались бойові дії, подружжя відразу організувало волонтерську спільноту. Спершу плели і передавали на Донбас маскувальні сітки, потім возили для військових продукти. Щоб закупити для бійців оптичне приладдя, продали свій автомобіль. Згодом чоловік та дружина відправились у зону АТО, аби допомагати армії. Микола ремонтував військові автомобілі, а Наталя разом з іншими волонтерами доставляла все необхідне на передову.
У 2019 році, аби служити українському народу, чоловік та дружина вступили у батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів». Перша ротація - місто Маріуполь Донецької області, де Микола та Наталя патрулювали вулиці, забезпечували правопорядок та безпеку громадян.
«У нас прекрасний колектив, чудові люди, і ми щасливі, що маємо змогу служити громадянам України, охороняти їх життя та безпеку. Кожна наша ротація – це велика відповідальність, і водночас – сенс нашого життя», - ділиться Наталя.
Під час служби на Донбасі не обійшлось і без сюрпризів. Якось, на одній з військових позицій під Маріуполем, Наталя побачила маленьке кошеня – змарніле, голодне, але дуже миле. Жінці стало шкода тваринку, й вона прихистила її, а згодом забрала з собою до Львова.
«Тепер Тимко – наш сімейний талісман, без нього не обходиться жодна поїздка на Донбас чи на відпочинок. Кіт завжди відчуває, що ми збираємось в дорогу та відразу шукає, куди б запакуватися – в наплічник, каску, бронежилет… лиш би його не залишили вдома», - посміхається Наталя.
У березні цього року Микола та Наталя знову разом поїдуть на схід, – служити українському народу і, звісно, разом з «бойовим» котом Тимком.
«Легко не було ніколи, але ми завжди були разом, в горі і радості. Якщо потрібно, я можу взятися за чоловічу роботу, а Микола – готувати їжу. Адже головне у подружньому житті – допомагати один одному, довіряти та чути свою половинку», - ділиться секретом сімейного щастя подружжя.
Відділ комунікації поліції Львівської області
Історія кохання бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів», капралів поліції Наталі та Миколи Шуль, розпочалася, коли вони були ще підлітками. «Ромео та Джульєтта», як їх усі називали, разом їздили на спортивні змагання, після школи одружились, згодом у них народився син.
Коли в 2014 році на сході країні розпочались бойові дії, подружжя відразу організувало волонтерську спільноту. Спершу плели і передавали на Донбас маскувальні сітки, потім возили для військових продукти. Щоб закупити для бійців оптичне приладдя, продали свій автомобіль. Згодом чоловік та дружина відправились у зону АТО, аби допомагати армії. Микола ремонтував військові автомобілі, а Наталя разом з іншими волонтерами доставляла все необхідне на передову.
У 2019 році, аби служити українському народу, чоловік та дружина вступили у батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів». Перша ротація - місто Маріуполь Донецької області, де Микола та Наталя патрулювали вулиці, забезпечували правопорядок та безпеку громадян.
«У нас прекрасний колектив, чудові люди, і ми щасливі, що маємо змогу служити громадянам України, охороняти їх життя та безпеку. Кожна наша ротація – це велика відповідальність, і водночас – сенс нашого життя», - ділиться Наталя.
Під час служби на Донбасі не обійшлось і без сюрпризів. Якось, на одній з військових позицій під Маріуполем, Наталя побачила маленьке кошеня – змарніле, голодне, але дуже миле. Жінці стало шкода тваринку, й вона прихистила її, а згодом забрала з собою до Львова.
«Тепер Тимко – наш сімейний талісман, без нього не обходиться жодна поїздка на Донбас чи на відпочинок. Кіт завжди відчуває, що ми збираємось в дорогу та відразу шукає, куди б запакуватися – в наплічник, каску, бронежилет… лиш би його не залишили вдома», - посміхається Наталя.
У березні цього року Микола та Наталя знову разом поїдуть на схід, – служити українському народу і, звісно, разом з «бойовим» котом Тимком.
«Легко не було ніколи, але ми завжди були разом, в горі і радості. Якщо потрібно, я можу взятися за чоловічу роботу, а Микола – готувати їжу. Адже головне у подружньому житті – допомагати один одному, довіряти та чути свою половинку», - ділиться секретом сімейного щастя подружжя.
Відділ комунікації поліції Львівської області
Новости по теме
{related-news}
