Українські прислів'я та приказки втілюють народну мудрість. Їх існує чимало на різні теми.
Українські фарфористи дуже часто зверталися до усної народної творчості та переосмислювали її у своїх роботах. Це і українські народні пісні, і українські народні казки, і загадки.
Сьогодні мова піде про унікальну серію порцелянових статуеток, натхненних українськими прислів’ями та приказками. Чотири скульптури об’єднані темою народної мудрості, що живе у віках.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про колоритну серію робіт подружжя Валерія та Наталії Албул.

«Текст тут є частиною композиції і спонукає глядачів замислитися над важливими у житті речами»

— Ця серія робіт, натхненна українськими прислів’ями та приказками, раритетна, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Вона була створена подружжям Валерієм Албулом та Наталією Албул. Надписи на постаментах можна прочитати лише в русі — обходячи фігурки поглядом навколо. Текст тут є частиною композиції і спонукає глядачів замислитися над важливими у житті речами. Лицьовий бік кожної роботи — жест і міміка, зворотній — висновок. Між ними — пауза для власного судження. Персонажі дуже колоритні. Серія скульптур створена на Городницькому фарфоровому заводі у 1983 році.ВІДЕО ДНЯ
В. Албул у розпису Н. Албул. Скульптурна серія робіт на теми українських прислів’їв та приказок. Городницький фарфоровий завод. 1983 рік
— Цікаво у деталях розглядати кожну фігурку у галереї образів. Жест, міміка, погляд — все продумане до дрібниць…
РЕКЛАМА
— Так. Ось, наприклад, робота «На дачі». Вона натхненна прислів’ями: «Важка робота смачний хліб пече» та «Літній піт взимку гріє». Молодий чоловік напружено тримає над головою масивний куб. Цей куб — метафора фізичного зусилля, щоденної праці. Українське прислів'я «Літній піт і взимку гріє» означає, що наполеглива праця влітку дає свої плоди восени та забезпечує людині та її родині добробут, ситість та тепло взимку. Хліб, про який йде мова у прислів’ї «Важка робота смачний хліб пече», символізує не лише їжу, а достаток у цілому.

В. Албул Н. Албул. «На дачі» («Важка робота смачний хліб пече. Літній піт взимку гріє»). Городницький фарфоровий завод. 1983 рік. Музей історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу.

«Ця серія — розмова з людиною про людину»

- А ось ще одна дуже промовиста скульптура, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — У ній лінь постає не як абстрактна вада, а як тілесний стан — важкий, солодкавий, майже липкий. Чоловік напівлежить, розслаблено звісивши ноги, його погляд спрямований угору — не в надії, а в бездіяльному очікуванні. Це не мить відпочинку після праці, а застиглий час, у якому нічого не відбувається. Композиція побудована так, що тіло ніби сповзає з постаменту, втрачаючи опору — лінь буквально підточує людину зсередини. Орнаментальна шахівниця під чоловіком нагадує про лад і порядок, які мали б бути основою життя. Напис «Ледачого мухи з’їдять» звучить як сумний висновок. Вираз «хворий на лінощі» означає, що людина страждає від небажання працювати або виконання обов'язків і щоразу знаходить якусь причину, щоб не трудитися. Як відомо, український народ славиться працьовитістю, отож, працелюбність — та риса, яка шанується, а лінощі — те, що людьми не вітається.РЕКЛАМА
— У чому, на вашу думку, особливості втілення ідеї твору?
— Варто звернути увагу, що розпис композиції м’який — і в цьому полягає художня іронія. Лінь тут не зображено потворно, вона навіть дещо зваблива, зручна та комфортна, майже затишна. Персонаж показаний без зловтіхи. Адже лінь — вада, яка знайома у певній мірі кожному, однак важливо, щоб вона у людській натурі не взяла гору, бо тоді — біда. Працелюбність — та риса, яку шанує український народ. Адже праця — основа життя.
В. Албул Н. Албул. «Праця» («Ледачого мухи з’їдять. Хворий на лінощі»). Городницький фарфоровий завод. 1983 рік. Музей історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу.

«Відомо, що цю серію високо оцінили корифеї української порцеляни — Владислав Щербина та Валентина Трегубова»

— Яка з цих робіт ваша улюблена?РЕКЛАМА
— Мені складно виділити якусь одну. Вся серія насправді цікава. Вона — це розмова з людиною про людину. В кожній роботі глибока філософія. Сенс прислів’я розгортається в просторі та повною мірою розкривається поступово — коли обходиш фігуру поглядом, змінюєш ракурс, ловиш паузу між написом і жестом. Ось скульптура «Очі більші за живіт». Вона розповідає про скупість, про те, коли жадоба у людини більша за потребу, коли споживацтво стає надмірним та неконтрольованим, а не свідомим. На зворотньому боці постаменту читаємо: «Шкода сиру, шкода й зятя». Це про скупість, яка часом доходить до справжнього абсурду. Український народ славиться щедрістю та гостинністю, отож жадібність та скупість — риси, які зазвичай засуджуються.
В. Албул Н. Албул. «Скупий» («Очі більші за живiт. Шкода сиру, шкода й зятя»). Городницький фарфоровий завод. 1983 рік. Музей історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу.
— Яким накладом була випущена ця серія?
— Ці скульптурні роботи Валерія Албула у розписі Наталії Албул не випускались тиражно. Відомо, що ї серію високо оцінили корифеї української порцеляни Владислав Щербина та Валентина Трегубова. Їх вразили новизна пластичного мислення, виразна стилістика та колорит робіт. Ця серія справді унікальна.
Раніше у «ФАКТАХ» фарфористка Марія Антропова розповідала про секрети своєї творчості та відзначила, що їй приємно, коли робота «Мандри Ходжі Насреддіна» викликає у гостей ShvetsMuseum захоплення.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку: В. Албул у розпису Н. Албул. Скульптурна серія робіт на теми українських приказок — «На дачі», «Праця», «Скупий», «Любов». Городницький фарфоровий завод. 1983 рік
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк Сообщает fakty.ua