Олена Антонова – старший інспектор сектору інформаційних технологій Шепетівського районного управління, яка поза роботою займається ручною вишивкою.



Пані капітан поліції захоплюється вишивкою з дитинства. Талант та уміння створювати прекрасне за допомогою голки та нитки успадкувала від бабусі.
— Ще дівчинкою, — згадує Олена, — я полюбляла спостерігати за її роботою і мріяла, що колись і мені вдасться створити щось подібне.


Активно займатися вишивкою молода жінка почала ще у курсантські роки. А коли почала працювати, то вишивання й взагалі стало для неї справжньою розрадою та відпочинком після напруженого робочого дня.

— Приходиш зі служби втомлена, а за вишиванням, здавалося б, тонкою й кропіткою роботою, я відпочиваю, — розповідає Олена. — Головне у цій справі – мати бажання творити.



Найбільше жінці подобається вишивати ікони та рушники. У Олени вони виходять напрочуд яскраві, сповнені добром та любов’ю. В кожному витворі відчувається частинка душі мисткині. По іншому не може бути, адже сама Олена — людина щира, відверта та творча.

Є в нашої героїні маленька мрія — аби її дворічна донечка Софійка стала шанувальницею цього традиційного українського мистецтва. Тоді б майстринь в родині Антонових побільшало.



— Якщо ви відчули в душі хоча б невеличку іскорку бажання прикрасити свій побут вишивкою, не гасіть її, сміливо починайте трудитися. Творча праця складна, але й безмежно прекрасна. І, повірте, яким би не був ваш кінцевий результат, задоволення від процесу вишивання буде в рази більше, — радить усім Олена Олександрівна.

Сектор комунікації поліції Хмельницької області