В Києві у хабі Другого корпусу НГУ «Хартія» відбулася презентація полку безпілотних систем «Лава». «Лава» була започаткована в вересні минулого року як батальйон, завдання якого — інтеграція новітніх безпілотних і роботизованих систем в структуру «Хартії». Відтоді минуло трохи більше півроку і батальйон виріс до полку. Його командиром призначено старшого лейтенанта Володимира Мірчука. До війська він долучився у 2022 року, став тоді солдатом-піхотинцем. Його бойовий шлях продовжувався в морській піхоті — в 35 і 38 бригадах. А в жовтні 2025 року Мірчука зараховано до лав Другого корпусу НГУ «Хартії».
— Перейшов до «Хартії» через прагнення більше впливати на хід війни — максимально використовувати свої можливості, досвід і мотивацію, — пояснив він на презентації. — «Лава» — це технологічний спеціалізований полк, який відрізняється від інших підрозділів безпілотних систем тим, що ми працюємо у взаємодії з піхотою та артилерією корпусу. Серед наших завдань — контроль території на відстані від 3 до 120 кілометрів від передових позицій. Також ми являємося свого роду «пожежною командою» — оперативним резервом в тактичній глибині командира Другого корпусу «Хартія».

«Деякі операції, які проводимо за допомогою безпілотників, дуже складні і цікаві — це як Ліга чемпіонів в футболі»

— Для контролю територій на великій дистанції ми використовуємо безпілотники літакового типу, які літають на відстань до 120 кілометрів в нашій зоні відповідальності — аж до російського Білгорода і за ним, — розповів Володимир Мірчук. — Маємо різні БпЛА: великі, маленькі, ударні, розвідувальні. Щодо ударних, то це моделі, які відрізняються між собою, зокрема, за вагою «цукерок» (мається на увазі боєприпасів — Авт.), які вони можуть нести — від 3 до 100 кілограмів.ВІДЕО ДНЯ
Важливо зазначити: якщо минулого року пішли розмови, що українське військо програє дронову війну, то останнім часом Сили оборони України сильно додали в використання мідл-страйків (безпілотників з дальністю польоту від 50 до 200 кілометрів — Авт.). Це дуже потужна і грізна зброя. Ми нарощуватимемо її використання.
«Перейшов до «Хартії» через прагнення більше впливати на хід війни – максимально використовувати свої можливості, досвід і мотивацію», - каже Володимир Мірчук. Фото з сайту censor.netРЕКЛАМА
Окрім повітряних безпілотників, маємо інноваційний підрозділ НРК (наземних роботизованих комплексів). Ми одними з найперших почали використовувати НРК. Зараз «Лава» серед лідерів їх застосування як для логістичних, так і для бойового завдань.
Кореспондент «ФАКТІВ» поставив кілька питань командиру «Лави».
— На ваш погляд, які технологічні прориви слід здійснити, щоб добитися перелому у війні? — запитую Володимира Мірчука.
- Як на мене, ми вже переламали хід цієї війни. Тепер слід дотиснути ворога, а згодом, за можливості, ще й відвоювати окуповані ним території. РЕКЛАМА
Технологічні прориви відбуваються на протязі всієї великої війни. Свого часу для мене новим етапом в бойових діях стала поява безпілотника «Мавік 3Т», потім — FPV-дронів. До речі, якщо б не дрони, то я не певен, що ми могли б зараз провести цю зустріч. Так от, слідом за FPV на полі бою з’явилися безпілотники на оптоволокні та наземні роботизовані комплекси (НРК). Щодо НРК, то вони, скоріш за все, все ширше застосовуватимуться для ведення боїв. Ну й штучний інтелект буде відігравати свою роль на полі бою.
На мою думку, коли настане мир, Україна, використовуючи створені під час війни напрацювання, зможе запускати ракети в космос. Також не викликає сумніву, що після цієї війни пріоритети в розвитку озброєнь сильно зміняться. Скажімо, танки як вид озброєння, найвірогідніше, не мають перспективи в майбутніх війнах, адже їм вкрай проблематично вціліти на полі бою, на якому використовуються безпілотники: FPV за пару сотень доларів знищує (причому, дуже швидко) танк, що вартує декілька мільйонів доларів.

— Для ударів, по яким цілям ви використовуєте «цукерки» вагою 100 і 160 кілограмів?

— Цілі визначає наш відділ планування. Це визначення може відбуватися по різному. Наприклад, дрон проводить спостереження, і виявляє ціль. Відповідно оперативно направляється інший безпілотник на її знищення. Існують також планові цілі. А на особливо важливі з них складається спеціальний паспорт, в якому, зокрема, вказано, чому вона (ця ціль) являється нетривіальною. РЕКЛАМА
Наступний крок — планування удару і безпосередньо ураження. Ці етапи знову ж таки можуть реалізовуватись по різному. Найпростіший спосіб — це, коли один дрон летить на одну ціль. Більш складний: коли один безпілотник завдає удару, а другий — знімає на камеру або підстраховує.
Є й ще складніші варіанти: бойові операції, в яких використовується певна кількість безпілотників, ролі між якими розподілені. Це коли одна частина засобів ураження летить безпосередньо на ціль, друга контролює периметр, щоб вчасно дати відсіч засобам ворожої ППО, якщо вони раптом з’являться, а третя — сканує повітряний на випадок запуску ворогом дронів-перехоплювачів. Тобто деякі операції дуже складні і цікаві — це як Ліга чемпіонів в футболі (посміхається — Авт.).
Володимир Мірчук: «Танки як вид озброєння, найвірогідніше, не мають перспективи в майбутніх війнах». Фото з сайту volynpost.com
Додам, що ми використовуємо найпередовіші українські розробки, налагодили регулярну комунікаціями з виробниками (зустрічаємося з ними, тестуємо, випробовуємо нові зразки). Окрім того деякі новинки створюємо і в своєму підрозділі — без цього ніяк.
Виробники іноді не встигають адаптувати свої вироби під сьогоднішні завдання і потреби. Тому ми маємо в штаті фахівців, які займаються апгрейдом (модернізацією, підвищенням технічного рівня — Авт.) дронів, які ми використовуємо.
— Командування противника, певно, вважає своєю «ударною кувалдою» наступу малі штурмові групи.
- Маєте на увазі тактику просочування?
— Так, саме її. Що слід зробити в плані техніки, щоб ще ефективніше боротися з малими штурмовими групами?
- Цілком можливо, що нинішнього року ця тактика буде якось змінена, бо вона вже не дає ворогу тих результатів, на які він сподівається. Адже Сили оборони України в значній мірі адаптувалися до тактики просочування. Не втомлююсь говорити, що ця війна — це про швидку адаптацію і швидке відновлення. Ще раз: тактика просочування стає для ворога все більш дорогою — він втрачає багато особового складу. Тому, скоріш за все, він буде її змінювати.

«Технології розвиваються в тому напрямку, що для бійців воювати стає безпечніше»

- Завдяки впровадженню нових технологій ми отримуємо можливість зменшити кількість особового складу безпосередньо на лінії бойового зіткнення, — продовжує Володимир Мірчук.- Наведу конкретний приклад: якщо екіпаж розвідувального безпілотника літакового типу складається з 4 бійців, то раніше всі ці 4 людини знаходилися в зоні досяжності ворога, де існує певний ризик їх життю і здоров’ю. То тепер ми рухаємося до того, що двоє солдат, які безпосередньо готують крило до вильоту, знаходитимуться в зоні бойових дій (вони мають виставити дрон на точку старту і швиденько бігти в укриття). А більш досвідчені, які управляють безпілотником, працюватимуть з безпечного місця (скажімо, з Харкова, Києва, Дніпра або Львова). Технології розвиваються в тому напрямку, що для бійців воювати стає безпечніше.
Щодо використання «Лавою» наземних дронів (НРК) то це вже стало стандартом. Лише в окремих випадках ми тримаємо людей в безпосередній близькості до лінії розмежування.
НРК доставляє вантаж в зоні бойових дій. Фото зі сторінки «Хартії» в Фейсбуці

«Не хочеться, щоб „крило“ за півтора мільйона гривень полетіло в одну сторону і не повернулося»

Аналітичним мозком в підрозділі називають фахівців з ISTAR (АЙСТАР). Ця англійська абревіатура перекладається як «розвідка, спостереження, цілевказання, дорозвідка». В презентації «Лави» взяв участь ISTAR з позивним «Моб», фотографію якого нас просили не публікувати.
— Ми збираємо всю інформацію від наших розвідувальних і ударних дронів, отримуємо її з радіоперехоплень, — розповів друг «Моб». — Також аналізуємо інформацію з осінт-джерел (відкритих джерел — Авт.) — це також дуже корисно. Аналізуємо всі ці дані, заносимо їх у відповідні програми. Це дозволяє визначити цілі, маршрути польоту до них. Наступний крок: у взаємодії з пілотами відправляємо БпЛА на виконання завдань. Потім за допомогою дронів проводимо дорозвідку, і тоді вирішуємо, треба завдати повторний удар чи ні.
Відео з безпілотників передається на командний пункт
Отже ISTAR акумулює великі об’єми інформації і працює в режимі багатозадачності: скажімо, йому слід бути одночасно в десяти чатах, меседжерах, спілкуватися по декількох мікрофонах. Припустимо, його зміна триває 12 годин і увесь цей час він постійно спілкується як з командуванням, бо отримуєш від нього завдання, так і з екіпажами безпілотників (тож ISTAR являється ще й посередники між екіпажами дронів і командуванням). А ще ISTAR в певному сенсі — «очі» екіпажів. Бо передає їм інформацію про загрози від ворожих безпілотників.
Отже, одне з наших завдань, в разі небезпеки тому чи іншому екіпажу, вчасно його попередити. Зауважу, що навіть, якщо бійці знаходитись за 20−30 кілометрів від лінії бойового зіткнення, все одно їм може загрожувати удар противника — адже у нього є такі безпілотники, як «Ланцет», «Молнія», «Шахед» і його спрощена версія «Гербера» (на них ворог може встановлювати камери, які здатні засікти наші екіпажі).
Ще одна частинп нашої роботи — прокладати маршрути до цілей для українських ударних безпілотників в тил ворога так, щоб мінімізувати загрозу від ППО противника. Тож ми постійно збираємо і аналізуємо інформацію про те, де розташовані ворожі засоби ППО, РЕБ. «Крила» (безпілотники літакового типу) коштують дорого. Не хочеться, щоб «крило» за півтора мільйона гривень полетіло в одну сторону і не повернулося.
Взагалі інформацію збираємо за допомогою безпілотників в режимі 24 на 7. Заносимо її в систему «Дельта» (вона вже давно не секрет).
Відповідно, маємо повну картину поля бою з онлайн трансляцією подій, які на ньому відбуваються. Знаходимо цілі або попереджаємо дії ворога.
Окрім того на базі опрацювання всіх цих дані видаємо аналітику і прогноз (якими можуть бути подальші дії ворога) і передаємо це командуванню. Ця робота дуже цікава, немає рутини, ти постійно маєш бути винахідливим, креативним.

«У нас є дні світової, української, азійської, грузинської кухонь»

Рекрутингом особового складу в «Лаві» займається колишня завучка школи з Донеччини Тетяна з поливним «Акула».
— Я — «Акула» Іванівна, — посміхаючись каже Тетяна. — До війська долучилась ще у в 2014 році. Кажу новобранцям, що легко не буде, але буде цікаво. Ми надаємо відпустки за графіком: два рази по 15 діб протягом рік. Навіть іноді за це отримую «на горіхи» від керівництва.
«Навіть у війську є «модні» спеціальності, а є не дуже», - каже Тетяна Прянішнікова з позивним «Акула»
— «На горіхи» за відпустки ви отримали в одному випадку, — уточнює командир «Лави».
— Ну, так, — погоджується Тетяна. — Все, що я озвучую новобранцям, підрозділ виконує. Намагаємося зробити службу в полку максимально сприятливою для наших хлопців і дівчат. Важливо, що ми не караємо за провинності скасуванням відпустки.
- Дійсно, намагаємося, щоб служба у бійців була максимально комфортною, це стосується й харчування — їжа один з ключових факторів, — каже командир. — У нас служить повар з ресторану «Чорноморка». Ми йому докупили професійне кухонне обладнання. В меню є дні світової, української, азійської, грузинської кухонь тощо.
- Якщо ви спитаєте, які спеціальності у нас вакантні, то відповім — нам потрібні люди, — продовжує Тетяна. - Якщо ви вмотивовані, приходьте — посаду ми вам підберемо згідно з вашими побажаннями і здібностями. Між іншим, навіть у війську є «модні» спеціальності, а є не дуже. Скажімо, майже всі дівчата, які до нас приходять, заявляють, що хочуть бути снайперками. Вже потім розбираються, що їм підходить. На 100 відсотків певна, що посади всім у нас знайдуться.
Раніше у «ФАКТАХ» командир мобільної вогневої групи пояснив, чому потрібно збивати дрони-«обманки». Він зазначив, що небезпеку становлять не лише «Шахеди», а й безпілотники-імітатори. Сообщает fakty.ua