Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки спільно з
Національним антикорупційним комітетом з питань оборони (НАКО) та Українським інститутом
майбутнього 9 жовтня провів засідання круглого столу на тему: «Реформування
системи планування і формування Державного оборонного замовлення, здійснення
процедур закупівлі продукції, робіт та послуг оборонного призначення».

У заході взяли участь народні депутати-члени Комітету, представники Офісу Президента
України, Міністерства оборони, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та
сільського господарства, Ради національної безпеки і оборони, СБУ, Рахункової
палати, «Укроборонпрому», асоціацій та об’єднань оборонних підприємств, міжнародних
та громадських організацій, експерти та науковці.
Заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та
розвідки Мар’яна Безугла, відкриваючи засідання, зазначила, що Комітет запроваджує
практику проведення круглих столів у співпраці з громадськими організаціями для
обговорення нового законодавства з питань реформування оборонного-промислового
комплексу. «Ми відкриті для громадського обговорення, залучення експертів,
зокрема, для обговорення нової редакції законопроекту про державне оборонне
замовлення», - сказала Мар’яна Безугла.
За її словами, цей законопроект покликаний змінити оборонні закупівлі,
провести адатаптивну детінізацію, привести їх до міжнародних стандартів тощо.Під час засідання було представлено дослідження «Реформа системи державного
оборонного замовлення». Презентацію зробила генеральна директорка Незалежного антикорупційного
комітету з питань оборони (НАКО) Олена Трегуб. У виступі доповідачка наголосила
на корупційних ризиках та представила рекомендації щодо їх усунення.
Під час дискусії її учасники проаналізували наскільки ці ризики вже усунуті
у новому законодавстві.Олена Трегуб, зокрема, звернула увагу на те, що закупівлі є найслабшим
місцем у системі державного оборонного замовлення. За її словами, закупівлі
мають лише 25% рівня доброчесності у глобальному індексі. «Очевидним є те, що
державне оборонне замовлення з року в рік зростає (у 2018 р. - 22 млрд. гривень,
а у 2019 р. - 25 млрд. гривень). Понад 90% закупівель державного оборонного
замовлення є таємними. У 2018 р. близько 60-65% такі закупівлі вже виконують
приватні компанії, а решта державними компаніями. Замовниками ДОЗу є 16
державних інституцій, серед яких найбільшим є Міністерство оборони, яке
замовляє приблизно 60% усієї продукції», - повідомила доповідачка.
О.Трегуб також поінформувала про Декларацію на підтримку реформи ДОЗу, до
якої приєдналися багато громадських організацій. Це свідчить про їх солідарність,
яка полягає у підвищенні прозорості, запровадження зрозумілого і більш
ринкового механізму ціноутворення і запровадження рівного доступу національних
виробників до виконання державного оборонного замовлення.
Генеральна секретарка НАКО також зауважила, що у чинному законі про
державне оборонне замовлення на 11 етапах присутні 12 ризиків, які не обов’язкового
є корупційними, але можуть бути неефективними. НАКО рекомендує всі ці ризики
усунути у новому законопроекті. «Ми хочемо бачити у новому законодавстві підвищення
прозорості, удосконалення механізму ціноутворення, відмову від ведення реєстру
виконавців ДОЗу, спрощення процедур та впровадження зрозумілої та прозорої процедури
ліцензування виробництва та озброєння військової техніки», - підсумувала О.Трегуб.
Експерт з питань реформування оборонно-промислового комплексу Українського
інституту майбутнього Віктор Плахута у виступі зазначив, що протягом кількох
років ведуться спроби розробити новий проект закону про державне оборонне
замовлення. За його словами, сьогодні склався законодавчий хаос, оскільки немає
єдиної бази і закон розробляє будь-хто.Експерт проаналізував реформу державного оборонного замовлення у контексті проведення
загальної реформи оборонної промисловості. Він звернув увагу на необхідність
спрощення процедури укладання державних контрактів щодо закупівлі озброєнь для
армії та силовиків. «Спрощення процесу виробництва та прийомки ОВТ та
підвищення рівня прибутковості для виконавців ДОЗ є обов’язковою необхідною
умовою для розвитку оборонно-промислового комплексу країни», -зазначив експерт
Українського інституту майбутнього.

Представник Офісу Президента України Іван Апаршин у виступі відзначив, що реформування
державного оборонного замовлення розпочалося ще у 1996 р. і сьогодні це все ті
ж проблеми, що і понад 20 років тому. «На жаль, нічого не змінилося. Тому
добре, що ми нарешті починаємо говорити про те, що в нас може бути», -
наголосив він.
І.Апаршин повідомив, що Офіс Президента України у питанні реформування
державного оборонного замовлення тісно співпрацює з Міністерством розвитку
економіки, торгівлі та сільського господарства.
Під час круглого столу також були представлені напрацювання робочої групи з
розробки нової редакції Закону України “Про державне оборонне замовлення”,
створеної ДК “Укроборонпром”.
Про свої пропозиції та рекомендації до нового проекту закону про державне
оборонне замовлення також доповіли представники громадських організацій
оборонних підприємств.