У нашій державі повинні
сформуватися спроможні, заможні й інклюзивні громади. Влада докладає значних
зусиль для залучення громадян до ухвалення рішень на всіх рівнях.
Про це заявила народна
депутатка, голова парламентського Комітету з питань організації державної
влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена
Шуляк.
«Спроможна громада –
це коли там є якісне планування, коли всі мешканці й очільники громади точно
знають, за яким документом вони розвиваються, яких показників вони хочуть досягнути,
чи є в них сучасна актуальна містобудівна документація. Коли ми говоримо про
заможну громаду, то це про те, щоб до нас заходили інвестиції, щоб заходив
бізнес, адже сьогодні український бізнес – це та сила, що сплачує податки, які
витрачаються на ЗСУ. Без підтримки бізнесу ми не зможемо виживати», - зазначила
парламентарій.
Вона додала, що інклюзивність
громади передбачає участь усіх мешканців та бізнесу у процесах, що стосуються
розвитку, розбудови чи відновлення громади.
«Сьогодні багато різних
фокус-досліджень засвідчують, що майже 90% мешканців громад хочуть бути
дотичними до різних процесів, що стосуються розвитку. І тому парламент ухвалив закон
про публічні консультації, який вже перебуває на підписі у Президента України. Документ
передбачає, що всі акти і уряду, і органів місцевого самоврядування повинні
обов’язково обговорюватися в інклюзивний спосіб, тобто залучатимуться всі групи
– особи з інвалідністю, ветеранська спільнота тощо, – щоб зрозуміти думку
стосовно того, як формується державна політика, те чи інше місцеве питання», - повідомила
народна депутатка.
Вона нагадала, що
Верховна Рада також ухвалила закон про різноманітні інструменти місцевої
демократії, зокрема про громадські слухання та електронні петиції.
«Зараз передбачено,
що електронні петиції, які набрали певну кількість голосів, мають обов’язково
виноситися на сесію місцевої ради й розглядатися, після чого ухвалюється
відповідне рішення. Крім того, цим законом ми передбачили можливість громадянам
брати участь у різних дорадчих органах, впливати на формування бюджету,
особливо його витратної частини. Є й така цікава новація – наша молодь із 14
років зможе бути повноправним учасником і використовувати всі інструменти
місцевої демократії», - наголосила політикиня.
Вона зауважила, що
саме на молодь покладаються значні надії, і вже зараз працює багато молодіжних
організацій, створюються молодіжні ради при різних міністерствах, при органах
місцевого самоврядування.