Сьогодні, 15
листопада, у м. Ганновер, Німеччина в рамках виставки «Agritechnica 2023» за
сприянням Німецько-українського агрополітичного діалогу у співпраці з
Німецько-українською кооперацією з органічного сільського господарства відбувся
круглий стіл на тему: «Перспективи розвитку сільського господарства. Як можна
досягти успіху в інтеграції до ЄС та сталому відновленні?».

Учасниками заходу
було зазначено, що військова агресія рф проти України призвела до скорочення виробництва
на 40% сільськогосподарських культур в Україні, значних матеріальних та
фінансових збитків, порушень логістики, втрат врожаю, а також нанесла значної економічної
шкоди виробництву та доходам малих фермерів. Всупереч цим обставинам Україна
разом з міжнародними партнерами вживають всіх заходів для збереження
продовольчої безпеки у світі.

Також було
констатовано, що європейська перспектива подальшого розвитку України сьогодні є
одним з політичних пріоритетів країни. У цьому контексті подальший розвиток
аграрної політики має бути орієнтований на європейські стандарти та вимоги. Це
стосується стандартів якості та безпеки сільськогосподарської продукції,
охорони навколишнього середовища, простежуваності у виробництві продукції
рослинного та тваринного походження та рибальства.

З боку української
делегації виступив керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з
питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, який зазначив, що дотримання
українськими аграріями європейських вимог, стосовно сільського господарства –
це вищий рівень якості та безпеки для людей і навколишнього середовища та
першочергове завдання на шляху вступу України до Європейського Союзу.
На сьогодні
імплементація законодавства ЄС дає можливість багатьом українським компаніям,
які працюють в аграрному секторі економіки, отримати її європейську
сертифікацію. Це дає змогу працювати з Євросоюзом та багатьма іншими країнами
без додаткової реєстрації та сертифікації. Більшість країн світу визнають ці
сертифікати, видані в країнах ЄС.
Олександр Старинець
також поінформував, що попри війну з моменту отримання Україною статусу
країни-кандидата, Верховною Радою України було ухвалено 6 комплексних
євроінтеграційних законів, підготовлені Комітетом з питань аграрної та
земельної політики. Зокрема, у сфері охорони прав на сорти рослин, насінництва
та розсадництва, про матеріали і предмети, що контактують з харчовими
продуктами, про географічні зазначення спиртних напоїв, поводження з
пестицидами і агрохімікатами, продовольчої безпеки та розвитку тваринництва,
про державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів та
продукції.

Також він додав,
що у Комітеті готуються до другого читання законопроекти щодо захисту рослин,
продуктів виноградарства та об’єднання сільськогосподарських товаровиробників.


Разом з тим
Олександр Старинець зауважив, що найболючішим питанням для аграріїв залишається
розмінування звільнених територій. Через війну 30% територій - 174 тис. км2,
які перебували в тимчасовій окупації або в зоні бойових дій забруднені
вибухонебезпечними предметами.

Також фермерам,
які готові повертатися та працювати на деокупованих територіях, потрібна окрема
посилена фінансова або ж грантова підтримка, надання пільгових кредитів, їх
пролонгації, впровадження централізованих програм реструктуризації і
відстрочення зобов’язань.

Окрім цього
актуальним залишається питання логістики експорту української агропродукції,
оскільки закінчився термін дії зернового коридору і експортери переорієнтують
логістику на дунайські порти та сухопутні маршрути через західні кордони.

У круглому столі
взяли участь Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань
аграрної та земельної політики Олег Мейдич, керівник секретаріату Комітету Верховної
Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, член
наглядової ради Німецького сільськогосподарського товариства Мартiн Умхау, керівник
Директорату з розвитку насінництва та охорони прав інтелектуальної власності на
сорти рослин Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Микола Мельник,
керівник проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» Марія Ярошко, експерт
з агроекології ГО «Екодія» Анна Даниляк, керівниця аграрної компанії ТОВ «АГРО
ПАРТНЕР 777» Михайлина Капаруліна, голова Євроінтеграційного комітету УКАБ
Олександра Авраменко, керівник виробничого інжинірингу аграрної компанії ТОВ
«УІФК-Агро» Олександр Цай, керівник ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» Мартін Ріттер.