Звернення Голови
Сенату Парламенту Чеської Республіки Мілоша Вистрчіла до українського
Парламенту під час засідання Верховної Ради України 14 квітня.
Шановний пане Голово! Шановні депутати Верховної Ради України! Шановні
польські друзі України!
У серпні минулого року я був у Києві на відкритті Кримської платформи, яка
підтримала цілісність і суверенітет України, підтримала повернення незаконно
анексованого Криму. Тоді, у своєму виступі тут перед вами, я згадував про 1938
рік і Мюнхенський договір як сумну паралель між чеською та українською історіями,
як сумну паралель між чеськими Судетами та українським Кримом. Визнаю, я не
очікував, що за 8 місяців після виступу, я буду знову стояти в Українському
Парламенті та говорити про те, що доля знищених путінськими військами міст
Буча, Ірпінь і Бородянка дуже схожа на долі містечок, які були знищені
гітлерівськими військами – Лідіце та
Лежаки.
Путінська росія у своєму великодержавному маренні розпочала варварську та
брутальну війну. Злочини, які росія чинить вашому народові, ми не сміємо забути
і ті, хто несуть за них відповідальність, мають бути покарані, на чолі з
путіним і лукашенком. Страждання, які переживає ваша країна, є велетенськими.
Однак, велетенським є і ваш героїзм, героїзм українського народу й українських
вояків.
Я згадував про Мюнхенський договір, який нас – тодішню Чехословаччину – без
нашої участі віддав Гітлеру. Ми не маємо права ані хвилини, ані секунди
допустити, щоб Україна, щоб ви, українці , потрапили в таку ж «мюнхенську»
ситуацію. Поступки диктаторам ніколи не спрацьовували і ніколи не будуть спрацьовувати. Ми, чехи, це
дуже добре знаємо!

Наша увага та час – це лише одна річ, яку ми можемо вам запропонувати. Я
дуже радий, що одним із перших, хто це зрозумів, був чеський Прем’єр Пітер
Фіала, який разом із польським і словенським прем’єрами приїхав до Києва уже
в березні. Сьогодні, разом із польським Маршалком
Томашем Гродзьким і польськими сенаторами й депутатами, ми приїхали як найвищі
представники верхньої палати нашого Парламенту, чеського Сенату, від якого вас
приїхали підтримати також Перший заступник Голови Сенату Їржі Ружичка та Голова
Комітету
Сенату із закордонних справ Павел
Фішер.
Сьогодні, після побаченого у ваших спустошених містах, ми краще знаємо – ви
потребуєте значно більше, ніж просто відвідування політиків: в гарячій фазі
війни ми можемо й мусимо надати вам зброю та гуманітарну допомогу. Це не лише
жест підтримки, це також висловлення віри, що цю війну, яку ви не обирали, але
яку ви мусите вести, ви виграєте! Між тим чехи відкрили серця та двері для
ваших співвітчизників – матерів та дітей, які мусили тимчасово покинути свої
домівки. Вірте, ми намагаємося зробити все від нас залежне, щоб вони могли
вести повноцінне та достойне життя. Це і освіта ваших дітей, яких путін
намагається позбавити майбутнього, це і робота батьків. Я вдячний нашим чеським
громадянам, які підтримують український народ. Я гордий за наш Уряд і наш народ за ту підтримку, яку вони надають
Україні. Я також дякую чеським добровольцям, які стали зі зброєю в руках, плеч-о-пліч
з українськими захисниками.

Але мова не лише про підтримку Україні сьогодні. Наша мета в тому, щоб наші
громадяни постійно підтримували Україну. В Європейському Союзі, на жаль, чути
голоси екстремістських і популістичних
ідеологій. Тому нашим завданням, як демократичних політиків, обраних
представників, є розуміння страхів наших виборців і наших народів і вміння
переконати їх, що ми повинні опікуватися тими цінностями, за які ви воюєте. Це
наше велике завдання. Тому що саме ви – українці – зараз є прикладом того, як
ці цінності проживати. Ви є найвиразнішим їх носієм та захисником. Я не лише
усвідомлюю, що ваші люди воюють та вмирають і за нас також, і за ідеї, на яких
Європа побудувала свій добробут. Я ще раз схиляю голову перед вашою гордістю,
відвагою та завзяттям і вельми вам за це дякую.
Коли ваш Президент Володимир Зеленський скористався ідеєю «Слуги народу»,
це була політична сатира. Але сьогодні все інакше. Сьогодні ви, на чолі з
Президентом Зеленським, служите своєму народові, викликаючи захоплення. Вільна,
горда, завзята, воююча і, впевнений, непереможна
Україна буде назавжди прикладом всім, хто прагне свободи та демократії. Вона
буде доказом того, що це прагнення може бути досягнуте, якщо люди вірять, якщо
вони не здаються, якщо вони не схиляються. Прагнення свободи та віра в себе
самого може здолати й велетенські, більші сили ворога. Україна вже сьогодні для
мене, для нас є моральним переможцем. Коли ваша війна закінчиться, нашим
спільним завданням буде відбудувати на руїнах нову сильну, вільну Україну. Це
буде інвестиція в наше спільне майбутнє. Коли я кажу «спільне», я маю на увазі чітку
пропозицію перспективи повноцінного членства України у Європейському Союзі. І
ми вже на крок ближче до цієї мети. Чехія вас буде в цьому підтримувати.
В кінці я дозволю собі згадати слова двох відомих особистостей, чеської та
української. Перша постать - Вацлав Гавел, наш перший чеський Президент. Дозволю
собі перефразувати його слова і побажати вам, нам всім, щоб українська правда
та любов перемогли російську брехню та ненависть. Наступні слова я спробую сказати українською. Це слова
вашого великого поета Тараса Шевченка, який написав: «Не вмирає душа наша, не
вмирає воля». І про це ми повинні пам’ятати. Ми разом з вами! Слава Україні!

Іще я дозволю собі одну річ. Голова Чеського Сенату має право вручити найвищу відзнаку нашого Парламенту - Срібну
медаль. І разом зі своїми колегами я вручаю
її гордому українському народу за його хоробрість. Оскільки ви є обраними
представниками українського народу, я
дозволю собі цю медаль символічно передати в руки Голови Верховної Ради.