До
Міжнародного дня музеїв та Всесвітнього дня вишиванки Національний центр
народної культури «Музей Івана Гончара» презентує фото-документальну виставку
«Україна й Українці» у приміщенні Верховної Ради України.
У вступному слові на відкритті виставки
Генеральний директор Національного центру народної культури «Музей Івана
Гончара» Петро Гончар розповів про ту титанічну роботу по збереженню
матеріальної спадщини, що постійно проводять співробітники музею, вкладаючи
свої знання, сили і уміння. І що сьогодні народні депутати, представники ЗМІ,
гості парламенту можуть побачити унікальні стародавні вишиванки з різних
регіонів України, а також
тридцять репродукцій давніх світлин кінця ХІХ - І половини ХХ століть з
архівного фонду музею.
Оглянути експозицію в стінах парламенту і висловити
подяку організаторам за створення змістовної тематичної виставки прийшли член
Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Ростислав Павленко,
член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної
політики Володимир В'ятрович та Перший заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко.
Заступник генерального
директора з науково-просвітницької роботи
Тетяна Пошивайло представила
присутнім фотоальбом «Україна й Українці». До видання було відібрано фотографії
із 18-ти томів унікального
історико-етнографічного мистецького альбому «Україна й Українці»,
створеного наприкінці 1960-х - початку 1990-х років Іваном Макаровичем
Гончаром, видатним громадським і культурним діячем, скульптором, художником,
народознавцем і колекціонером.

З середини
1950-х років, в умовах протистояння радянському режиму, Іван Гончар провадив потужну творчу, дослідницьку і
збирацько-народознавчу діяльність. З часом він заснував самобутній хатній
музей, який став не лише його творчою лабораторією, а і своєрідним «ковчегом»
зневажених радянським режимом українських старожитностей. У цьому опальному
осередку «шістдесятницького» руху, острівці національної самобутності, панувала
особлива атмосфера, яка пробуджувала у відвідувачів дух українства, свободи та
гідності. У 1993 році, після смерті Івана Гончара, в Києві постав державний
музей його імені, який нині має статус Національного центру народної культури.
У збірці закладу – унікальні твори народного мистецтва та цінні архівні
матеріали, фотографії, які щораз поповнюються, завдячуючи численним
благодійникам-дарувальникам.

Ідея збирати
давні світлини прийшла до Івана Гончара, як він це засвідчив у своїх спогадах,
під час польових експедицій країною: «побачивши на стінах хат старовинні
фотокартки, я дійшов до думки, що разом з предметами народного мистецтва треба
збирати старі фотокартки, на яких зафіксовано образ нашого народу та його
культури, причому документальний образ з живих людей, які з плином часу, та й з
невігластва молодого покоління, безслідно зникають. Особливу цінність такі фото
мають для нашої Української трагічної історії революційних часів, коли наші
верховоди по-варварськи руйнува(ли) нашу матеріальну і духовну культури…».
Гончар так описує процес формування листів-аркушів для його альбомів: «Я стикнувся зі складним і об’ємним процесом
роботи. Мало було найти, хоч і з великим зусиллям, документальну фотокартку, її
треба було реставрувати, промити, перефотографувати, а де необхідно –
домалювати, вислати копію чи оригінал власнику фото і тоді лише прикріпляти її
до листа…».

Іван Макарович
у своїй пошуковій роботі зіштовхувався із низкою викликів – перешкоджанням
влади, недовірою людей, небажанням ділитися чи зберігати родинні цінності.
Утім, йому допомагало чимало свідомих громадян, в результаті чого було зібрано
цінний фотоматеріал, з якого і постав історико-етнографічний альбом «Україна й
Українці», своєрідна фото-мальована
енциклопедія міст, містечок і сіл України.

Загалом альбом
має 1704 аркуші, де прикріплено фото та здійснено митцем акварельні декоративні
та оздоблювальні рисунки і анотації. Тематично альбом має окремі томи про Київ
та його околиці, про Лівобережну, Правобережну, Західну Київщину, Черкащину,
Полтавщину, Слобожанщину, Запоріжжя, Чернігівщину, Житомирщину, Рівненщину,
Волинь, Поділля (Вінниччина та Хмельниччина), Галичину (Львівщина,
Івано-Франківщина та Тернопільщина), а також Буковину та Кубань.

З-поміж масиву
унікальних фотографій, які висвітлюють життя українців, їхні традиційні
заняття, ремесла, звичаї, обряди, свята, пам’ятки архітектури, краєвиди, для
виставки обрано тридцять світлин. На них представлено народні типи українців
минулих століть у національному вбранні різних регіонів та різних соціальних
груп, а саме: українська родина (сім’я, подружжя, дідусі та бабусі, онуки,
брати й сестри); дівчата-подруги, парубки; молодіжні гурти (школярі, студенти,
артисти-аматори драматичних гуртків і театрів, випускники курсів);
селяни-хлібороби, пасічники, робітники; народні майстри; народні співці й
музиканти; військові.

Представлені
світлини - це своєрідний фотолітопис історії нації та людських доль. Самобутні,
гідні, величні, в урочистому предстоянні перед вічністю та готовністю
відповідати на виклики долі – такими постають з давніх фотографій наші далекі й близькі пращури-українці.

На думку
організаторів експозиції, ця виставка – добра нагода зазирнути у вічі своїм
попередникам, і, вкотре задатися запитаннями: хто ми і чиїх батьків діти, які
національні ідеали та цінності сповідуємо, як їх захищаємо, якими бачимо себе
та своїх нащадків, всю Україну в майбутньому.

Експозиція
триватиме з 18 травня до 1 червня 2021 у кулуарах 3-го поверху будівлі
Верховної Ради України за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 5.