30 березня відбувся круглий стіл
«Європейський вектор України - посилення законодавчого забезпечення захисту
персональних даних в Україні», який організували Комітет з питань цифрової
трансформації та Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції
тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної
Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних
відносин.

Під час заходу презентовано законопроект
про захист персональних даних.

Позаштатний радник Комітету з питань цифрової
трансформації Лілія Олексюк зауважила, що оприлюднення персональних даних може
як відкрити шлях до інформації, так і нанести значну шкоду для приватності
особи. На її думку, нове законодавство має забезпечити контроль за цим. Вона
додала, що обговорення проекту триватиме близько місяця, тому усі охочі можуть
долучитися до роботи та надати свої пропозиції до Комітету.
Представник Уповноваженого Верховної Ради з
прав людини у сфері захисту персональних даних Інна Берназюк нагадала, що за
захист персональних даних відповідає Уповноважений з прав людини, який здійснює
парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і
громадянина. У 2020 році до Уповноваженого надійшло понад дві тисячі
повідомлень про порушення прав людини, що майже удвічі більше, порівнюючи з
2019 роком. Найбільше - понад 1,5 тисячі звернень стосувалися порушень прав
людини через втручання в сімейне та особисте життя під час здійснення
колекторської діяльності. Також повідомлення стосувалися щодо незаконного
поширення персональних даних через мережу Інтернет; неправомірного витребування
згоди на обробку персональних даних у тих випадках, коли вона не потрібна;
поширення персональної інформації у месенджерах і соціальних мережах; порушення
під час впровадження електронних сервісів тощо.
Заступник Міністра цифрової трансформації Людмила
Рабчинська зазначила, що одним із пріоритетів відомства є захист персональних
даних у цифровій сфері. За її словами, наразі немає механізму видалення персональних
даних з мережі, не визначено питання конкретизації обробки біометричних даних. За
її словами, ще одним важливим аспектом є взаємне визнання електронних довірчих
послуг і захисту персональних даних.
Експерт із захисту персональних даних та
приватності, учасник робочої групи з розробки законопроекту Андрій Ніколаєв
розповів, що законопроект складається з 10 розділів і містить 71 статтю. Він зазначив,
що чинний Закон про захист персональних даних набув чинності в 2011 році, але
досі значних змін до нього не вносилося. У той час як європейське законодавство
та технології достатньо швидко розвиваються. Він зазначив, що у проекті
розширено та осучаснено термінологію відповідно до європейського законодавства,
визначено підстави та вимоги до обробки персональних даних, окреслено обов’язки
контролера та оператора персональних даних тощо.

Член Комітету з прав людини Тарас
Тарасенко підсумовуючи зазначив, що усі рекомендації та пропозиції будуть
ретельно опрацьовані в комітетах.