ТСК з розслідування випадків порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства заслухала інформацію про стан реалізації Національної стратегії реформування системи закладів інституційного догляду та виховання

ТСК з розслідування випадків порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства заслухала інформацію про стан реалізації Національної стратегії реформування системи закладів інституційного догляду та виховання дітей
Тимчасова
слідча комісія з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини
під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства,
реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації
права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації)
соціальних послуг провела третє засідання.
Під
час розгляду питання про стан реалізації Національної стратегії реформування
системи закладів інституційного догляду та виховання дітей на період 2017-2026
року та виконання відповідних планів заходів було заслухано Державних
Уповноважених та міністра соціальної політики України.
Так,
представник Уповноваженого Верховної Ради України з дотримання прав дитини та
сім’ї Аксана Філіпішина доповіла про результати моніторингової роботи щодо
стану деінституалізації закладів, децентралізації,
адміністративно-територіальної реформи. Вона наголосила, що відповідальність за
реалізацію Стратегії має лежати не лише на Міністерстві соціальної політики,
але і на Міносвіти та МОЗ. Представник Уповноваженого також зауважила, що план
заходів щодо запровадження Стратегії необхідно переглядати. За її словами, слід
змінювати систему інституційного догляду, саму реформу зупиняти не потрібно, а
необхідно переглянути її показники, строки і продовжити її реалізацію.

У
свою чергу, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій
Сушкевич окреслив проблеми реформ деінституалізації та децентралізації у
розрізі проблем дітей з інвалідністю. Він наголосив на необхідності аналізу
помилок при запровадженні реформи деінституалізації. На переконання Уповноваженого,
у даному випадку неприпустимий арифметичний підхід із кількістю закритих
закладів, необхідно змінювати підхід, план заходів.


Голова
ТСК народний депутат Павло Сушко нагадав, що реформа відповідно до Національної
стратегії реформування системи закладів інституційного догляду та виховання
дітей на період 2017-2026 року проводиться вже четвертий рік. Міністерство
соціальної політики України визначено координатором реалізації Стратегії, воно
є основним бенефіціаром коштів міжнародної позики, які надходять в рамках
проєкту, Міністр соціальної політики є головою Координаційної ради з питань
реформування системи закладів інституційного догляду та виховання дітей,
зазначив Голова Комісії та надав слово для виступу міністру соціальної політики
Марині Лазебній.
Міністр
доповіла про стан реалізації реформи від початку її запровадження. Вона також
розповіла про розвиток низки соціальних послуг, про запровадження державних
програм з підтримки дітей та їх батьків, про збільшення кількості дитячих
будинків сімейного типу. Марина Лазебна зазначила, що не всі заходи, які було
заплановано при реалізації першого етапу реформи, були виконані. На запитання щодо
кількості дітей, які знаходяться у притулках та центрах соціально-психологічної
реабілітації, яка кількість цих закладів і як вони реформувалися протягом
чотирьох років, міністр відповіла про 75 закладів такого типу, наголосивши, що
це заклади не інституційного догляду. Марина Лазебна зауважила, що деякі країни
йшли до реалізації реформи деінституалізації до 40 років, тому за чотири роки
казати, що реформа працює, не можна. Реформа проводиться, і вона за своєю суттю
правильна, але вона має йти в помірний спосіб, виважено, тому що за усіма діями
або бездіяльністю стоять долі дітей, додала міністр соцполітики. Марина Лазебна
поінформувала, що у вересні 2021 року Мінсоцполітики доповідатиме у Раді
Європи, на Комітеті ООН з прав дитини.

Голова
ТСК Павло Сушко надав слово Уповноваженому Президента України з прав дитини Миколі
Кулебі, звернувши увагу, що саме при Уповноваженому Президента України з прав
дитини утворено Національний офіс з реформи деінституціалізації, Уповноважений є
членом Координаційної ради з питань реформування системи інституційного догляду
та виховання дітей. «І якщо міністри соціальної політки у нас змінювалися, то
Уповноважений з 2014 року безперервно займається цією реформою», - додав Голова
Комісії.

Микола
Кулеба зауважив, що реформа рухається дуже повільно і на це є ряд причин. «Перша
– це те, що реформа ще достатньо не прокомунікована, і вже чотири роки тривають
намагання її прокомунікувати. Друга причина – це те, що в результаті
децентралізації не всі органи належним чином сформовані у громадах і не
розвинуті послуги для того, щоб кожна громада відповідала за свою дитину», -
сказав Уповноважений. Він окреслив ситуацію, яка склалася у інтернатних
закладах і зазначив, що потрібно сфокусуватися на тому, чому дитина потрапила у
даний заклад, а не думати про якісь заклади, приміщення. І для неї сформувати
ті послуги, на рівні громади, які дадуть доступ до якісної освіти, соціальних і
медичних послуг. На запитання, що саме мається на увазі під поняттям заклади
інституційного догляду, Микола Кулеба зазначив, що це заклади, у яких понад три
місяці проживають діти з різних причин.
Голова
Комісії зазначив, що однією із причин ситуації з реформою закладів
інституційного догляду та виховання, яка наразі має місце, є непорозуміння між
центральної владою, яка впроваджує цю реформу, та безпосередніми її
виконавцями, це облдержадміністраціями та облрадами, які одночасно повинні
реалізовувати і цю реформу, і реформу децентралізації, і реформу освіти. І
вимоги цих реформ в певній мірі суперечать одні одній. Так, реформа закладів
освіти передбачає створення в територіальних громадах ліцеїв (10,11,12 класи)
та відкриття при них пансіонів, оскільки ліцеї будуть не у всіх громадах. «Тобто,
одні пансіони при спеціальних школах вони повинні ліквідувати, а інші створити.
Тоді постає питання, а в чому тоді деінституціалізація», - зауважив Павло Сушко.
Про проблеми, з якими стикнувся регіон в ході реформи децентралізації, і про труднощі
у новостворених територіальних громадах розповіли представники Харківської та
Луганської ОДА.
Голова
Житомирської ОДА Віталій Бунечко доповів про стан реформи деінституалізації та
виконання Регіонального плану реформування закладів інституційного догляду та
виховання у Житомирській області, яка є однією з пілотних
областей в реформі інтернатних закладів.

Учасники
засідання обговорили питання практичного втілення заходів з реалізації
Національної стратегії реформування системи закладів інституційного догляду та
виховання дітей.

Наступне
засідання ТСК заплановано провести 1 квітня.

Новости по теме

{related-news}

Комментарии (0)

добавить комментарий

Добавить комментарий

показать все комментарии