24 березня
у «Голосі України»:

Голова Верховної Ради та Президент Європарламенту підписали
Меморандум про взаєморозуміння

Закон України «Про бюро економічної безпеки»

ЄБРР запросили до участі у великій приватизації
На війні — не без втрат. В інформаційній — також...

COVID-19: кількість жертв зростає, персоналу не вистачає
Голова Верховної Ради та Президент Європарламенту підписали
Меморандум про взаєморозуміння

Голова українського парламенту Дмитро Разумков та Президент
Європейського парламенту Давід-Марія Сассолі підписали Меморандум про
взаєморозуміння між Верховною Радою та Європейським парламентом.

Метою документа є регулювання спільних рамок для
парламентської підтримки, включаючи проведення Діалогів Жана Моне та підвищення
спроможності Верховної Ради України. Меморандум підписано під час офіційного
візиту Дмитра Разумкова до Брюсселя.

«Цей документ допоможе нам далі розвивати та впроваджувати
ті новітні європейські демократичні стандарти, яких прагне Верховна Рада.
Співпраця з Європарламентом для нас важлива і дасть свій результат. Вона й
сьогодні нам допомагає проводити реформи», — зауважив голова українського
парламенту.

Сторони обговорили питання щодо реформування Верховної Ради
України. Як повідомив Дмитро Разумков, керівництво українського парламенту та
лідери депутатських фракцій готові впроваджувати кращі європейські практики
парламентаризму для підвищення його ефективності. «Я високо ціную внесок керівництва
Європарламенту та політичних координаторів у справу реформування Верховної Ради
України», — зауважив голова парламенту.

Під час зустрічі також порушували питання щодо подальших
пріоритетів міжпарламентської співпраці, європейської та євроатлантичної
інтеграції, безпекової ситуації на Донбасі та у Криму. «Ми раді, що
Європарламент вкотре висловив беззастережну підтримку суверенітету та
територіальної цілісності України», — відзначив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради наголосив, що Україна робить усе
можливе для досягнення прогресу в політико-дипломатичному врегулюванні ситуації
на сході України, проте починаючи з січня 2021 року змушені констатувати
численні випадки порушення режиму припинення вогню.

Крім того, за словами голови парламенту, деокупація Криму
має пріоритетне значення для України. Він закликав Давіда Сассолі посприяти в
ухваленні Європарламентом Резолюції по Криму під час найближчої пленарної сесії
Європарламенту. Дмитро Разумков також запропонував приєднатися до Кримської
платформи. (Докладніше у «Голосі України» на 2 стор. http://www.golos.com.ua/article/343623
)

Закон України «Про Бюро економічної безпеки України»

Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності
Бюро економічної безпеки України.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Статус Бюро економічної безпеки України

1. Бюро економічної безпеки України — це центральний орган
виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням,
що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки
України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші
функції.

2. Діяльність Бюро економічної безпеки України спрямовується
та координується Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», інші
закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України
«Про державну службу» застосовуються до Бюро економічної безпеки України та
його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Правову основу діяльності Бюро економічної безпеки
України становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цей Закон та інші закони
України, а також прийняті відповідно до них нормативно-правові акти. (Докладніше
у «Голосі України» на 4 стор. http://www.golos.com.ua/article/343595)

На війні — не без втрат. В інформаційній — також...

Всюди зараз "добре", а у нас ще
"краще"... Приблизно так сьогодні говорять редактори засобів масової
інформації Донеччини та Луганщини про доволі непростий стан справ у своїх
виданнях і телерадіокомпаніях. Розгляду ситуації із доступу українців до преси
присвячено Всеукраїнську нараду редакторів національних та регіональних газет,
яка має відбутися 25 березня за ініціативи Національної спілки журналістів
України. На заході йтиметься, зокрема, про особливості медійного простору сходу.

На війні - не без втрат. В інформаційній - також...

Процеси, що відбуваються у медійному просторі Донбасу,
завжди дещо відрізнялися від загальнонаціональних трендів, і саме тому, що тут
завжди було дещо складніше, важче, і тут завжди було більше проблем. Можливо,
саме недооцінка багатьох викликів та ризиків щодо захисту інформаційного
простору сходу України й призвела до втрати у 2014 році частини Донецької та
Луганської областей, де перестали існувати, а то й, ще гірше, перейшли на
службу російським окупантам десятки редакцій та досить потужна технічна база
ЗМІ, що колись діяли у Донецьку, Луганську та інших великих містах.

Та навіть після 2014 року, коли вся підконтрольна
українській владі територія обох областей увійшла до зони проведення АТО/ООС,
мало хто із високоповажних посадовців, від яких залежало збереження преси на
українському Донбасі, визнавав необхідність додаткової підтримки видань і
мовних каналів у регіоні. "На загальних підставах", без огляду на
реалії інформаційної війни, у регіоні пройшла у 2016 - 2019 роках кампанія
"роздержавлення", після якої припинили існування десятки патріотично
налаштованих україномовних ЗМІ, починаючи з обласної газети "Вісті
Донбасу", що стовідсотково, на всіх 12-16 шпальтах друкувалася
українською, й закінчуючи "Краматорською правдою", що не протрималася
у "вільному плаванні" і два роки - закрилась два тижні тому... Пішли
в безповоротне минуле й колись найтиражніші "Донбасс", "Донецкие
новости" та інші друковані видання. А тиражі навіть тих газет, що
залишилися, продовжують падати, загрожуючи ще більшим зменшенням кількості
видань.

Видавець газети "Сватівські Відомості" на
Луганщині Андрій Крюков б'є на сполох щодо проблеми із доставки свого видання,
яке після переведення сортувального центру із Сватового до міста Рубіжне, тепер
- єдиного на всю підконтрольну частину Луганщини, доставляється до
передплатників украй незадовільно.

"Для прикладу - ми передплатили пенсіонерам села
Воєводське Сватівського району 40 комплектів газети на лютий. А вони перший її
номер отримали після 15 числа. Скажіть, як можна читати газету двотижневої
давності, а тим більше користуватися програмою ТБ? - запитує Андрій Крюков. -
Ми порушили це питання й звернулися в Рубіжанський сортувальний центр, і
з'ясувалося: ну просто забули. Так і відповіли на мої запитання: "Ну
просто забули покласти на "передвижку". Тобто, навіть і в ці
пересувні відділення, що зараз популяризуються "Укрпоштою", - забули.
Причому, відбувається це неодноразово. Отже, коли говориш про щось серйозне, а
тобі відповідають: "Забули покласти...", то самі розумієте рівень
спілкування. А вирішити у правовому полі, виявляється, ніяк неможливо".

Нещодавно редакція "Сватівських Відомостей"
отримала рахунок на послуги із включення передплатного індексу до Каталогу
місцевих видань на 2-е півріччя 2021 року. "Тепер за цю операцію, яка
чомусь здійснюється двічі на рік і раніше коштувала 1 гривню 50 копійок, ми
повинні щоразу сплачувати 519 гривень. Десять місячних передплат я повинен
кудись віддавати", - зазначає видавець.

(Докладніше у «Голосі України» на 10 стор. http://www.golos.com.ua/article/343649)

ЄБРР запросили до участі у великій приватизації

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з
президентом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь
Рено-Бассо.

Він наголосив, що приватизація на сьогодні є одним із
пріоритетів і запросив ЄБРР долучитися до цього напряму.

Крім того, за словами В. Зеленського, Україна планує
розвивати державно-приватне партнерство в дорожній галузі. Адже ЄБРР продовжує
інвестувати в реконструкцію та будівництво українських доріг. Банк уже надав
кредит Державному агентству автомобільних доріг на розвиток дорожньої
інфраструктури. (Докладніше у «Голосі України» на 14 стор. http://www.golos.com.ua/article/343611)

Повний випуск «Голосу України» від 23.03.2021 на сайті http://www.golos.com.ua