[/b]За традицією,
новорічно-різдвяні святкування в Україні завершуються колядками і щедрівками,
і, звичайно, освяченням води. В народі цей тиждень називається від
Маланки до Йордану. Національний Києво-Печерський історико-культурний
заповідник на честь свят Василя Великого та Водохрещі в кулуарах другого поверху
будинку Верховної Ради України представив одноденну експозицію з фондів
Заповідника, на якій відвідувачі мали можливість побачити ікону «Трійця Новозавітна»
та хрест напрестольний з композицією «Хрещення» (Богоявлення). Майстри
іконопису використовували 3D технології ще у ХVIII-XIX століттях. [/b]Ікона «Трійця
Новозавітна» належить до того рідкісного
типу, що в історіографії отримав назву трисценорама (з грецької: три, сцена,
вид) й означає художній виріб, на якому під різними кутами видно 3 зображення.
Такі ікони називають ще «троєзорами». Про унікальність представлених
предметів з Фондової колекції розповів виконувач обов’язків Генерального
директора Національного
Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександр Рудник. На іконі
«Трійця Новозавітна» із фондів Заповідника зображення нанесені на основу та 15
пластин (ламелей). Фронтально на ній видно зображення голуба – Святого Духа,
під кутом 45° - зображення Саваофа, а під кутом 135° - зображення Ісуса Христа.
Ікон, створених за подібною технологією, в Україні збереглося кілька одиниць.
Їх виготовлення було популярним у ХVIII-XIX століттях.
Унікальна ікона «Трійця
Новозавітна» ( ХІХ ст.) з фондів Національного Києво-Печерського
історико-культурного заповідника тривалий час займала чільне місце в церкві
«Всіх Святих» на горі Щекавиця в Києві, а в 30-х роках минулого століття її
було передано в Музей. Нещодавно ікону реставрували.
Представлений хрест напрестольний – один з кращих зразків традиційного
православного мистецтва, використовувався під час богослужіння в храмах. Хрест
срібний золочений, зроблений в техніці карбування та гравіювання. На чільній
стороні хреста зображено «Розп’яття Христа з пристоячими», в горі – «Бог
Саваоф», на зворотному боці – композиція «Хрещення» (Богоявлення). Піддон
прикрашено карбованим бароковим орнаментом зі стилізованого листя, в’язок
квітів, плодів, образів янголів. Створив хрест напрестольний відомий
український золотар ХVІІІ ст., Іван Равич (1677-1762), який народився й
працював у Києві, й виконував замовлення монастирів, козацької старшини,
українських гетьманів.
У святкові дні символічно представити в національному
парламенті ці реліквії, як символ культурних традицій українського народу і
його матеріальної культурної спадщини.


Під час відкриття експозиції народних
депутатів України, помічників народних депутатів, співробітників Апарату
Верховної Ради України, представників ЗМІ привітав колядками і щедрівками вокальний
ансамбль «Київська Академія мистецтв».