У засіданні взяли участь народні депутати, представники центральних органів
виконавчої влади, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, наукових установ,
органів місцевої влади, профспілок, громадських організацій.
Перший заступник голови Комітету Михайло Цимбалюк на початку зазначив: «Дуже
сумно, що стільки років поспіль держава робить все для того, щоб люди, які все
зробили для її захисту у страшній аварії, сьогодні залишилися без підтримки. Конституційний
Суд двічі приймав рішення щодо відновлення виконання державою своїх прямих обов’язків,
затверджених у статті 16 Конституції України. Сьогодні чиновники, які діють від
імені тієї ж держави роблять все для того, щоб пояснити свою бездіяльність,
посилаючись на Закон про Державний бюджет на 2018, 2019 рр. та вже й зрештою на
2020 рік.Мета сьогоднішньої дискусії послухати тих людей, які діють від імені
держави і наділені владними повноваженнями: чому так сталося, і послухати керівників
громадських організацій, тих людей, які сьогодні опікуються або відстоюють
інтереси наших громадян. Добре, що це обговорення відбувається напередодні
набрання чинності Закону про Державний бюджет на 2020 рік, тому що кожного дня,
кожної години ми втрачаємо тих людей, які не дочекалися підтримки держави».
Учасники засідання хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих чорнобильців,
які потерпіли внаслідок аварії і які не дочекалися того дня, коли держава віддасть
їм належне.
Заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко у виступі підтвердив,
що дійсно є проблема із виконанням соціальних гарантій і рішення
Конституційного суду цьому підтвердження. За його словами, за останні два роки
було прийнято ряд рішень Конституційного Суду, які, окрема, визначають ті
законодавчі акти, що приймалися протягом кількох років, неконституційними і,
відповідно, відновлюють ті соціальні гарантії і ті норми, які діяли до внесення
змін. Зокрема, це рішення Конституційного Суду №12Р від 2018 р., яке стосується
питання Закону «Про статус ветеранів війни і гарантій їх соціального захисту»,
тобто учасників війни. Також є рішення Конституційного Суду №5Р від 2018 р.,
яке стосується ветеранів праці, питання їх пенсійного забезпечення. Рішення
Конституційного Суду №6Р/2018, яке стосується відновлення пільг компенсацій, та
гарантій громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та
прийняті вже в цьому році ряд рішень Конституційного Суду.
В.Музиченко звернув увагу на механізм надання соціальної підтримки і
соціальних гарантій різним категоріям громадян. Він зазначив, що Конституційний
Суд, коли вносив до своїх рішень щодо виконання безпосередньо, говорить про те,
що відповідні суми мають фінансуватися з урахуванням спроможностей державного
бюджету.
Як приклад, урядовець навів рішення №6р/2018, яке за орієнтовними розрахунками
в річному обчисленні потребує додаткових видатків на рівні близько 12 млрд.
гривень на різні соціальні гарантії, про що йде мова у відповідному рішенні
Конституційного Суду.
«На сьогоднішній день можна констатувати те, що в законах про державний
бюджет на 2018-2019 рр. відповідних видатків не передбачено. Це позбавляло
можливість в повному обсязі реалізувати відповідні соціальні гарантії. За наслідками
рішень Конституційного Суду необхідно забезпечити прийняття відповідних змін до
законодавства щодо відновлення відповідних соціальних гарантій», - зазначив він.
В.Музиченко, говорячи про рішення №6р Конституційного Суду від 2018 р., повідомив,
що у Верховній Раді зареєстровано ряд законопроектів, спрямованих на
відновлення відповідних соціальних гарантій. Вони знаходяться на тій чи іншій
стадії розгляду і після прийняття відповідних змін до законодавства можна буде говорити
про необхідність передбачити відповідні видатки в державному бюджеті для того,
щоб не отримати ситуацію, коли певна частина пільг перетворюється в
декларативний характер. «І взагалі я можу констатувати, що значна частина
соціальних гарантій, які передбачені різними законами, мають декларативний характер,
оскільки не підкріплені фінансовими ресурсами. Тому з точки зору виконання
відповідних рішень Конституційного Суду я зроблю два акценти: це необхідність
внесення змін до законодавства щодо відновлення соціальних гарантій, а також
паралельно внесення змін до Закону про державний бюджет або передбачення цих
видатків при формуванні закону про державний бюджет на відповідний рік», -
зазначив заступник Міністра соціальної політики.
М.Цимбалюк підтвердив, що у Верховній Раді зареєстровано ряд законопроектів
і дуже важливо, щоб вони якнайшвидше були внесенні у порядок денний для
розгляду.Суддя Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, президент
Асоціації розвитку суддівського самоврядування Володимир Кравчук у виступі
зазначив, що справи, які стосуються відновлення соціальних гарантій сьогодні є
однією з чисельних категорій справ. «Це не може бути доказом важливості і
вагомості цієї проблеми, але навіть та кількість рішень Конституційного Суду говорить
про те, що питання соціального захисту і. зокрема, чорнобильців, воно постійно
перебуває під пильним конституційним контролем. Є і зворотній бік цієї проблеми
- ці права часто порушуються, незважаючи на те, що є рішення, які стосуються чорнобильців,
і далі приймаються закони, які не виконуються», - сказав він.
За словами В.Кравчука, проблема вирішення соціального захисту прав має дві
площини: перша - це коло тих громадян, які не зверталися до суду. По відношенню
до них судова влада не може захистити їх від тих неотриманих пільг, які вони не
отримали, коли діяли конституційні закони. І тут є один варіант вирішення цієї
проблеми - це прийняття нового закону, який буде базуватися на тих
конституційних принципах і відтворювати ті конституційні засади, які
підкреслені в рішення Конституційного Суду.
Але є ще значна частина громадян, які під час дії законів, які згодом були
визнані неконституційними, зверталися до суду за захистом своїх конституційних
прав. Дехто з ним прямо апелював до Конституції, говорив про те, що закони явно
неконституційні і тому «шановний суд, не застосовуйте їх». У більшості суди
застосовували закон. Але закон згодом був визнаний неконституційним. Що робити
з тими сотнями-тисячами справ, в яких люди дійшли до крайньої інстанції, мають,
наприклад, рішення Вищого адміністративного суду чи Верховного Суду про відмову
у задоволенні свого позову. Чи можуть вони одержати право на перегляд тих
рішень? Практика така є і вона, на жаль, не на користь чорнобильців.
«Тому необхідно переглянути цю норму. Якщо ми хочемо мати дієвий конституційний
контроль, якщо ми хочемо, щоб конституційна скарга працювала, то людина, яка
отримала рішення на підставі неконституційного закону, потребує перегляду. Судовий
захист порушених прав на підставі рішень Конституційного Суду може бути в рази
дієвіший, якщо в Кодексі адміністративного судочинства буде усунуто цю норму»,
- наголосив він.
Учасники засідання заслухали представників інших державних органів та
громадських організацій і об’єднань ветеранів-чорнобильців. У виступах промовці
вказали на ряд проблемних питань, пов’язаних з виконанням рішень
Конституційного Суду України, які потребують вивчення та відповідного
реагування.
За результатами обговорення учасники засідання запропонували Верховній Раді
прискорити ряду соціальних законопроектів, спрямованих на забезпечення виконання
рішень Конституційного Суду України шляхом прийняття законів, які поновлять пільги
та компенсації громадянам, постраждалим унаслідок аварії на ЧАЕС, гарантовані
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» до внесення змін Законом України «Про
внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих
актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII та соціальний захист учасників війни,
членів сімей загиблих та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Учасники засідання також пропонували Уряду на виконання рішень
Конституційного Суду України розробити та подати на розгляд до Верховної Ради проекти
законів, які поновлять пільги та компенсації громадянам, постраждалим унаслідок
аварії на ЧАЕС, та учасникам війни, особам, на яких поширюється дія Закону
України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та осіб,
які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, що були скасовані Законом №
76-VIII.