У засіданні взяли участь народні депутати, представники Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини, центральних органів виконавчої влади,
Рахункової палати України, Пенсійного фонду, Державної служби зайнятості, Фонду
соціального страхування, наукових установ, організацій профспілок та
роботодавців, засобів масової інформації.

Голова Комітету Галина Третьякова на початку круглого столу зазначила, що «політика
надання субсидій є несправедливою». За її словами, «Сьогодні політика субсидій
з одного боку декларує: якщо у домогосподарства енергоносії починають відсувати
інші витрати, наприклад, на їжу, на одяг, на виховання дітей, на відпустку,
коли ці витрати збільшуються стрибком і інші витрати для домогосподарства
стають вторинними, третинними, тоді домогосподарство має приходити для того,
щоб збалансувати кошторис в частині його витрат. Таким чином, політика субсидій
начебто декларує, що в разі, якщо є такий стрибок, відсуваються інші витрати, то
політика субсидій має захищати домогосподарства.Зараз декларується, що політика субсидій має стимулювати енергоефективність
технологій. Але політика залишається несправедливою з таких причин: у
законодавстві немає визначення «домогосподарство» і кого ми взагалі дотуємо. Це
- родина, це - ті люди, які проживають під одним дахом, чи це люди, які
проживають і ведуть спільне домогосподарство. У зв’язку з тим, що такого визначення
немає політика субсидій провокує розлучення, коли родина розпадається, маючи
дві-три квартири, вона розпадається для того, щоб мати субсидію і там, і там».
Г.Третьякова також відзначила, що через те, що у нас взагалі немає
розуміння «доходи домогосподарства» як такі, і коли є годувальники і є
утриманці, хтось отримує багато, хтось отримує менше, але вони живуть разом і
організують побут разом, так у цьому випадку немає такого розуміння як можна
віднести на валові витрати цього домогосподарства витрати на енергоефективні
технології. «Податкові пільги у нас у податковому законодавстві застосовуються
до фізичної особи, а не до даху. Тому перше - це відсутність суб’єктивізації домогосподарства,
провокація соціальної політики розлучень. І є ще одна вада - це людина не хоче
отримувати більшу заробітну плату, якщо в неї вона маленька і її підвищують не
набагато, але вона вже перетинає межу, коли вона вже не може претендувати на
субсидію. І таким чином, субсидії, які мали б підтримувати домогосподарства і
підтримувати політику, вони стримують зростання заробітної плати у штучний
спосіб за рахунок субсидування, яке не дуже досконале», - додала народний
депутат.
Г.Третьякова також звернула увагу на те, що сьогодні «ми маємо застаріле
радянське законодавство, в якому 88 статусів відповідно до 11 законів». «Коли ми
платимо 50, 75 або 100 відсотків субсидування від соціальної норми але не в
залежності від того, що людина малозабезпечена. Ми взагалі не дивимося, просто
людина має статус оцей один з 88-и і ми по статусу за рахунок інших платників
податку ми даємо субсидування. Це означає лише одне - платники податків, а вони
в більшості малозабезпечений середній і бідний клас. На 75% державний бюджет
формується за рахунок так званих споживчих податків і це означає, що він
формується фізичними особами, тими, хто щось купує, - це податок на додану
вартість, це митні платежі, це податок на доходи фізичних осіб і інші види
податків. це означає, що ми цих бідних за рахунок цих податків, які ми стягуємо
з бідного і середнього класу, ми розподіляємо в тому числі і на користь
багатих. І це несправедливість і провокація бідності, які ми утримуємо і
намагаємося начебто боротися», - зазначила Г.Третьякова.
Голова Комітету резюмувала: «Таким чином, політика субсидій не направлена
на захист малозабезпечених, не направлена на тих, хто сам не може добувати собі
оплату комунальних послуг. Вона направлена на перерозподіл, в якому приймають
участь в тому числі і люди, які отримують більший ніж середній рівень доходу. Це
все відбувається на тлі емоційного такого настрою, коли частина українського
суспільства каже: «держава нам винна». Тому потрібно виправити таку систему. Ми
не маємо сьогодні закону про житлові субсидії. Тому у майбутньому законопроекті
потрібно врахувати всі ті проблеми, про які сказано і, нарешті реально захисти
тих, хто самостійно не може бути годувальником».
Перший заступник голови Комітету Михайло Цимбалюк нагадав, що в Україні з
1995 року розпочата програма житлових субсидій. Сьогодні ця програма має нові
обриси і дуже важливо, що нарешті нинішній уряд переконує суспільство, що ми
врахуємо досвід європейських держав, де саме відсоток отримання субсидій є
значно нижчий, ніж у нашому суспільстві.М.Цимбалюк зазначив, що сьогодні не отримують вчасно відшкодування. «Та система,
яка почала діяти з жовтня цього року, вона передбачає отримання громадянами
саме платіжку в повному обсязі на всі види послуг і відкриваються спеціальні
рахунки в банках для того, щоб той, хто отримує субсидію, отримував кошти. І після
того від його імені оператор перераховував у ту чи іншу установу. Це викликає у
громадян певне нерозуміння і дуже важливо, щоб Кабінет Міністрів, уповноважені
органи державної влади на місцях доносили до громадськості, що саме змінилася
система надання компенсації за житлово-комунальні послуги», - сказав він.
М.Цимбалюк, говорячи про монетизацію субсидій, зазначив, що «дуже важливо,
щоб саме монетизація стимулювала громадянина, щоб він економив кошти, а не
тільки сплачував за надану послугу».Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Галина
Степаненко поінформувала учасників круглого столу про результати проведеного
моніторингу щодо того, з якими скаргами до Уповноваженого звертаються
громадяни. Зокрема, вона повідомила, що є проблеми з непризначенням житлових
субсидій за наявності заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг,
непризначенням субсидій в разі відсутності у членів домогосподарства доходів, у
разі несплати ними страхового внеску, а також визнання заяви та декларації, що
подаються при призначенні житлових субсидій, неподаними у разі не зазначення чи
зазначення в неповному обсязі персональних даних членів сім’ї домогосподарства,
а також у разі ненадання згоди на обробку персональних даних при поданні заяви
чи декларації тощо. На кожне з цих питань громадяни мають своє бачення і
вважають, що органи соціального захисту позбавляють їх субсидій несправедливо і
незаконно.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини також
звернула увагу на відсутність автоматизованого обміну інформацією між органами
соціального захисту та відсутність протягом тривалого часу централізованого
забезпечення органів соціального захисту населення бланками заяв та декларації
про призначення житлових субсидій.
Під час круглого столу виступили представники державних та регіональних органів
влади. У виступах йшлося про виявлені проблемні питання при отриманні житлової
субсидії громадянами та погашення кредиторської заборгованості по зазначеній державній
програмі. Вони поділилися досвідом і висловили пропозиції щодо покращення системи
надання житлових субсидій.