У заході взяли участь народні депутати, Міністр Кабінету Міністрів Дмитро
Дубілет, представники Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Офісу
підтримки реформ при Міністерстві фінансів, Української Ради Бізнесу, Спілки
Українських підприємців (СУП), Економічної експертної ради, Американської
торговельної палати в Україні (АСС), Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) та
інших бізнес-асоціацій, експерти.Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної
політики України Ярослав Железняк, відкриваючи засідання круглого столу,
зазначив, що мета заходу - «визначити коло проблем, які є, і найголовніше - хто
повинен їх вирішувати». «Перше - дуже багато питань, які потрібно було
закріпити в електронному кабінеті на законодавчому рівні, вже вирішено. Тому,
ті пропозиції, які стосувалися удосконалення законодавства, вони незначні, вони
сьогодні будуть обговорені і найближчим часом ми внесемо законопроект.
По-друге, йде жвава дискусія між тим, чи повинна держава створювати свій
власний сервіс, тобто той кабінет, яким ми всі користуємося, або розвивати ІР і
надавати можливість стороннім сервісам конкурувати з державою. Третє- це
питання передачі бази від Державної податкової служби до Міністерства фінансів.
Це питання має свої плюси, так і мінуси. Є також інші різні пропозиції, які теж
потрібно обговорити», - додав Ярослав Железняк.
Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет представив позицію Уряду та плани
щодо розвитку електронного кабінету платника податків. Він відзначив: «до того,
як потрапити на державну службу у мене було таке враження, що держава має
інвестувати у те, щоб кабінет платників податків перетворився у такий красивий
продукт. Але зараз коли, коли ми подивилися на закордонний досвід, враження
тепер полягає у тому, що у першу чергу ми повинні інвестувати у те, щоб у нас
були гідні ІР. Потрібно зробити максимально прозорою та простою процедуру того,
як інші вендери можуть приєднуватися до цього ІР, треба постійно тримати з ними
комунікацію з приводу того, якого функціоналу не вистачає в цьому ІР і рухатися
в першу чергу в цьому напрямку».
Урядовець також сказав, що «зараз не можна просто так напризволяще кинути
той кабінет платника, який є. Будемо покращувати його, вдосконалювати ІР для
того, щоб користувачі могли користуватися ним через приватні компанії».Представник Державної податкової служби Наталія Калініченко зазначила, що
електронний кабінет платника податків був запущений 1 січня 2018 р.
Запроваджуючи його, Державна податкова служба була налаштована на те, що
стартувати з податкової звітності немає ніякого сенсу, тому що всі мали свої
програмні продукти, які подавали податкову звітність, реєстрували накладні. «І
тому ми побачили, що коли у електронному кабінеті були тільки виключно тільки податкова
звітність та накладні, то користувачів кабінету було всього десять тисяч. Кількість
користувачів стрімко зросла, коли ми надали аналітичні сервіси - це онлайн-доступ
до стану розрахунків з бюджетом, онлайн-доступ до системи електронного
адміністрування ПДВ і онлайн-доступ до всіх своїх податкових накладних».
Н.Калініченко також зазначила, що одним з таких великих пластів платників
були громадяни. «Тобто ми розуміємо, що якщо юридичні особи мають хоч якийсь
інтерфейс для обміну електронними документами з податковою, то для громадян це
була дійсно досить велика проблема. І тому весь 2018 рік - початок 2019 року ми
були налаштовані на те, щоб дати можливість простим громадянам - платникам податків
отримувати інформацію про себе і попередньо заповнити декларацію про доходи
фізичних осіб», - додала представниця Державної податкової служби.
Н.Калініченко також повідомила, що зараз електронний кабінет має понад 80
сервісів, і це досить великий функціонал. «Сьогодні ми додали туди крім
платіжних систем, які були, і Приват24, який має досить багато клієнтів для
розрахунків з бюджетом. Тобто, в кабінеті можна побачити не лише свої податкові
зобов’язання, а ще й сплатити їх через платіжні системи та Приват24. Сьогодні працюємо
з банками для того, щоб будь-який свій документ, який платник подав до
податкового органу, можна було переслати не тільки третій особі», - сказала вона.
Н.Калініченко підсумувала: «сьогодні є можливість подавати документи, є
можливість отримувати інформацію в онлайн-доступі, є можливість сплатити
податки через банківські системи. Ми також розуміємо, що якщо у нас буде
запроваджено єдиний казначейський рахунок, у нас буде тісний зв’язок з
казначейством і банківськими установами».
Міністр Кабінету Міністрів Д.Дубілет зазначив, що одна з цілей, яку перед
собою ставить Уряд, полягає у тому, щоб надати можливість користувачам зручно
надавати згоду на те, щоб банки запитували і у податкової, і у Міністерства
соціальної політики відомості про них, щоб банки отримували в електронній формі
і автоматично обробляли і, таким чином, вони зможуть більш коректно приймати
кредитні рішення. Це у свою чергу призведе до зменшення дефолтів, зменшення
проблемних кредитів, а це призведе до того, що кредитні ставки впадуть.Представниця Європейської Бізнес Асоціації Наталія Артемчук озвучила побажання
компаній, які просять, щоб була можливість надсилати через електронний кабінет
більшого розміру файли, тому що є проблема з надсиланням великих актів
перевірок, до них потім йдуть скарги. «Не завжди через електронний кабінет
можна подавати цю звітність. Також потрібен доступ до електронного кабінету
кількох осіб під різними ключами. Стосовно відображення податкової
заборгованості інколи компанії казали, що вони отримують якусь незначну суму,
але не можуть відшукати з якого податку ця податкова заборгованість виникла. Особливо
це важливо для компаній, які беруть участь у тендерах. Хотілося б покращити цей
сервіс», - сказала вона.
Віце-президентка Американської торговельної палати в Україні (АСС) Тетяна Прокопчук
зазначила, що бізнес постійно зацікавлений у тому, щоб електронний кабінет
платника податків був якісним і прозорим. Вона озвучила головний меседж компаній
щодо покращення електронного кабінету платника податків: забезпечити безпеку
даних та безперебійної роботи для того, щоб і компанії могли працювати з сервісами,
і відповідно податкова служба могла приймати ту чи іншу інформацію або відомості.
Учасники круглого столу обговорили проблемні моменти та недоліки роботи
електронного кабінету для сплати податків, пропозиції профільних державних
органів і бізнесу, які ляжуть в основу попередньої дорожньої карти законодавчих,
нормативних та технічних змін для удосконалення сервісу для платників податків.