У 2014 році після Революції гідності, анексії Криму та початку бойових дій на Сході країни директор відділу продаж Максим Агафонов переглянув документальний фільм про добровольчі батальйони та зрозумів, що далі звичайною справою займатися не може. Тож за декілька тижнів колишній офісний працівник поповнив ряди добробату «Київ-1».

Бойовий шлях рядовий Агафонов почав після невеликої військової підготовки. 4 липня 2014 року Максим у складі полку «Київ-1» разом із іншими бойовими бригадами Збройних сил України брав участь у спецоперації з визволення селища Миколаївка, що у Донецькій області, яке займала банда Гіркіна. Потім були бої за Слов’янськ, Мар’янку, Авдіївку, Курахово та Красногорівку.



З особливим сумом боєць добробату згадує жахливий вид Слов’янська після звільнення від бойовиків. Місто було абсолютне порожнім. Більшість вулиць перериті та пошкоджені від вибухів, будівлі заміновані, електромережі та водопровід зруйновані. Також правоохоронець допомагав спеціалістам вибухотехнічної служби у розмінуванні трьох учбових закладів, лікарні та адміністративної будівлі.



Максим також важко згадує життя місцевих мешканців, які не мали можливості та просто не знали, в який бік тікати від війни, і залишилися в місті зі своїми проблемами сам на сам:

«Під час несення служби ми побачили на городі скупчення людей. Ми наказали їм підняти руки залишатися на місці. Проте, коли підійшли ближче, побачили саморобну дерев’яну труну та похоронну процесію. У той час у Слов’янську не працювали ані міліція, ані швидка медична допомога, ані комунальні служби. Тож померлу родичам довелося ховати власними силами, у чому ми їм і допомогли».



У період активних бойових дій допомогу правоохоронцям і місцевому населенню надавали волонтери, які забезпечували одягом, провізією та іншими необхідними речами. Протягом двох років спільними зусиллями Слов’янськ відновили майже повністю: у будівлях та спорудах провели капітальний ремонт, на дорогах поклали нове асфальтне покриття, а в місто почали повертатися люди.



«Героєм себе ніколи не вважав, а захищав Україну як і інші побратими. Думав, що за два-три місяці звільнимо батьківщину від сепаратистів, аби повернутись до звичайного життя. Однак українці й надалі воюють з агресором», - каже доброволець.

Зараз 41-річний капітан поліції Максим Агафонов займає посаду помічника командира полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» столичної поліції. Підрозділ забезпечує охорону публічного порядку, запобігає правопорушенням на вулицях та припиняє їх – як у місті Києві, так і в зоні проведення Операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей. В його підпорядкуванні сержанти та офіцери, більшість із яких у 2014 році також залишили гражданські професії, прийшли до лав добровольчих батальйонів та зараз служать у поліції.



Максим одружений та має 18-річного сина, якого нещодавно призвали до строкової армійської служби у Збройних силах України. Тож батько впевнений, що хлопець, як і він, завжди буде готовий стати на захист цілісності та суверенітету України.
Відділ комунікації поліції Києва

Євген Ласкін