Поліцейський є одним із розробників системи безпеки на чемпіонаті з футболу Євро-2012. Він не зрадив присязі та не раз дивився в очі смерті. Спроба спротиву під час захоплення обласного главку міліції бойовиками в 2014 році коштувала правоохоронцю власного здоров’я. Під час несення служби у Новоазовську потрапив під «гради» з боку РФ і вивіз чотирьох колег за мить до того, як в місто зайшли танки агресора. Сьогодні Олександр несе службу в Мар’їнці та допомагає відновлювати Донеччину: за його пропозиціями розроблено проєкт і побудовано сучасний офіс поліції замість розбитого під час бойових дій.



Олександр Старинін очолює сектор моніторингу відділення поліції № 2 (Курахове) Покровського районного управління поліції. За плечима майора поліції – майже 25 років служби, яку він починав у Донецьку міліціонером ППС.

Перед війною Олександр працював начальником сектору з питань підготовки до Євро-2012 ГУМВС України в Донецькій області. Він брав участь у розробці систем безпеки на всіх об’єктах спортивної інфраструктури, зокрема стадіоні «Донбас Арена», надавав рекомендації з безпеки при будівництві аеропорту ім. Прокоф’єва, взаємодіяв із посольствами країн ЄС, УЄФА та іншими міжнародними організаціями. Під час закордонних відряджень обмінювався досвідом із колегами з Великої Британії, Німеччини, Польщі, результатом співпраці стала модернізація системи реагування та впровадження європейської практики «споттерів» - поліцейських, які працюють безпосередньо у колі вболівальників. Тоді міжнародні спостерігачі оцінили рівень безпеки під час чемпіонату на «відмінно».



Після цього займався організацією безпеки під час проведення Чемпіонату світу з легкої атлетики в 2013 році, всіх футбольних матчів на території області та ігор Континентальної хокейної ліги в Донецьку, почав підготовку до Євробаскету-2015 та надавав консультації під час проєктування «Кальміус Арени». Олександру Стариніну запропонували протягом 2014 року взяти участь в аудиті безпеки на всіх стадіонах Континентальної хокейної ліги, проте в життя українців увірвався «руський мир». Бойовики захопили обласне управління міліції в Донецьку.

«З верхнього поверху побачив, що будівлю оточили люди з автоматичною зброєю, бронетехнікою. Як згодом дізнався, вони прострілили ногу колезі, поранили інших міліціонерів», - згадує поліцейський. Він намагався надати відсіч загарбникам, за що отримав важку травму голови, після якої на чоловіка чекали три тижні лікарні і тривала реабілітація.

Ледь ставши на ноги, Олександр покинув Донецьк і вирушив до ще українського Новоазовська, де разом з добровольцями підрозділу «Дніпро-1» забезпечував правопорядок та допомагав жителям.

«На День прапора несподівано вдарили «гради» - гатили з напрямку території РФ. Наступного дня, на День незалежності України, місто знову накрило вогнем. Нам дали розпорядження відходити. Не було ані мобільного зв’язку, ані транспорту», - розповідає поліцейський.

Правоохоронець знайшов та вивіз на власній машині ще чотирьох своїх колег: «Ми виїхали близько 13:00, а через дві години нам повідомили, що у місто вже заїхали танки із «зеленими чоловічками».

Після цього Олександр Старинін був відряджений до ще однієї «гарячої точки» - містечка Мар’їнка та досі залишається відданим її жителям.

«Тоді в Мар’їнському відділенні поліції було 50% некомплекту. Але саме тут, на лінії зіткнення, допомога поліції була потрібна якнайбільше, а хто, як не ми, маємо захищати людей. Боролися зі злочинністю і документували наслідки ворожих обстрілів. За ніч могло бути по 15 пошкоджень будинків, слідчо-оперативна група виїжджала на виклики о шостій ранку та поверталася о третій годині ночі», - розповідає майор поліції.

Олександр обіймав посаду начальника штабу, пізніше був т.в.о. начальника сектору реагування патрульної поліції. Займався мобілізаційною та оборонною справою, аналітикою, керував нарядами, які виїжджали на допомогу жителям та патрулювали населені пункти колишнього Мар’їнського району.

Оскільки будівлю поліції в Мар’їнці було зруйновано, підрозділ базувався в сусідньому Кураховому. Проте в обстрілюваному місті постійно в режимі ротацій чергував загін правоохоронців, до складу якого входив і Олександр Старинін:

«З нашого місця дислокації до позицій незаконних збройних формувань – менше кілометра. Ми допомагали евакуювати людей з постраждалих районів, попереджували мародерство. Снаряди рвалися на невеликій відстані від нас, коли йшов бій – на голову летіли посічені гілки з дерев. Бачили розбиті вщент будинки, пожежі, смерті. Ми розучилися боятися. Міркували так: є завдання, його треба виконати».

12 годин у бронежилеті, хронічний недосип і втому поліцейський сприймав як належне – іде війна. Новатор за духом, він намагався зробити поліцейську службу більш ефективною та впроваджувати новітні технології безпеки. Завдяки співпраці з органами місцевого самоврядування у рамках програми «Правопорядок» підрозділ отримав такі необхідні автомобілі та пальне, а на території району було встановлено понад 100 камер відеоспостереження. Це дало змогу підвищити рівень безпеки.



У той час як «руський мир» в тимчасово окупованому Донецьку руйнує все, над чим працював Олександр, правоохоронець створює нове. Коли главою МВС було прийнято рішення про зведення нової будівлі для поліції Мар’їнки, Олександр Старинін за одну ніч накреслив проєкт споруди та курирував будівництво на всіх етапах. Сьогодні у місті Курахове побудований сучасний поліцейський офіс, із дотриманням стандартів безпеки та доступності для людей з інвалідністю, комфортний для працівників та громадян, що звертаються до поліції.

Олександр Старинін багато втратив внаслідок збройної агресії РФ – успішну кар’єру, рідну домівку, проте ще більше знайшов: згуртований колектив і кохану родину. Чотирирічний Єгорчик приміряє батьків кашкет і радіє, коли бачить поліцейських.

«Я працюю для того, щоб зробити поліцію такою, якій довірятимуть люди. Адже нам ще забезпечувати безпеку у вільному, українському Донецьку», - каже Олександр Старинін.



Відділ комунікації поліції